Фернан Пелец (, повне іспанське ім'я Фердинанд Емануіл Пелец де Кордова (18 січня, 1848, Париж — 7 серпня, 1913, Париж) — французький художник 19 ст., іспанець за походженням.
Життєпис
Родина художників
В Париж на працю перебрався з Іспанії дід майбутнього художника. Художником-ілюстратором був і його батько, Фернан Пелец старший (1820—1899). Художником був і його дядько, Раймонд Пілл (1815—1874). Художником став і його старший брат, що працював під псевдонімом Шалюмо.
Навчання і виставки
Першим вчителем був його батько. Потім він закінчив Паризьку художню школу, майстерня Александра Кабанеля. Сам працював викладачем малюнку.
Його художню практику рахують з участі у виставці 1766 року, куди він подав власну картину «Смерть римського імператора Коммода» (музей Безьє). Тобто, він починав як художник-прихильник академізму. Робив також картини релігійного спрямування («Адам і Єва», «Знущання над Христом» тощо.)
Перебування в Парижі і спостереження за зубожінням бідноти навернуло художника до побутового жанру і картин на сюжети з паризькою біднотою. Він і сам мешкав в небагатому паризькому районі Батіньйоль. З'явились картини «Гніздо страждань», «Родина безпритульних», «Маленький жебрак». У художника помітно змінилася колористична гама у бік тьмяних і наче брудних фарб. Бо він тепер реалістично писав знедолені родини і паризьких бідняків.
Живопис Франції давно був монополізований аристократами та представниками привілейованих станів — князями церкви, купецтвом, високопосадовцями. Картини з біднотою Парижа не могли подобатись ні аристократам Франції, ні новітнім багатіям, що копіювали пиху і звички французької аристократії. Фернан Пелец подавав реалістичні картини на паризькі виставки, але платоспроможній публіці вони не могли подобатись. Продаж його картин призупинився. Катастрофа сталася 1896 року на Виставці в Паризькому Салоні. Він в черговий раз не міг продати нічого.
Його як художника наче визнають і він став кавалером ордену Почесного легіону. Але фінансового успіху не стало. Ображений і гордий художник продовжував працювати і створювати нові картини, але, як протест, повністю відмовився подавати їх на паризькі виставки.
Він помер у Парижі в серпні 1913 року.
Вибрані твори
«Смерть римського імператора Коммода», музей Безьє «Адам і Єва», 1876 «Натюрморт» «Натюрморт з книгами» «Купання римлянки» «Пральня» Материнство «Філософ» «Автопортрет» «Малий продавець лимонів», 1895 р. «Родина безпритульних», 1883, Малий палац (Пті Пале), Париж «Безпритульна дитина», 1884, приватна збірка «Маски і страджання. Акробати дешевого цирку», 1888, Малий палац (Пті Пале), Париж
«Дитина-мученик» або «Продаж фіалок», 1885 «Маленький жебрак», 1885, Малий палац (Пті Пале), Париж
Див. також Реалізм Побутовий жанр
Примітки
Джерела
Robert Rosenblum, In Art The Ape Of Nature, Abrams Inc., NY 1981. Emmanuel Bénézit (Hrsg.): Dictionnaire critique et documentaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs de tous les temps et de tous les pays, Bd. 10. Neuaufl. Grund, Paris 2006, ISBN 2-7000-3080-X. Isabelle Collet: Grimaces et misère. Le retour des peintures de Fernand Pelez au Petit Palais. In: La revue des musées de France, Bd 55 (2005), S. 70–76, ISSN 0035-2608. Jane van Nimmen: Fernand Pelez (1848—1913), «la parade des humbles», Musée des Beaux-Arts de la Ville de Paris, September 24, 2009 –17. January 2010. In: Nineteenth Century Art Worldwide. A journal of 19th century visual culture, Bd. 9 (2010), ISSN 1543—1002. Robert Rosenblum: Fernand Pelez, or the other side of the post-impressionist coin. In: Moše Baraš (Hrsg.): Art, the ape of nature. Studies in honour of H. W. Janson. Abrams, New York 1981, S. 707–7118, ISBN 0-8109-1153-1. Jean-Pierre Sanchez: «Ces mensonges colorés qui font songer à un fard de la misère». Réalite de la misère et vérité de la peinture; la peinture de Fernand Pelez exposée dans les Salons des années 1880 et nous. In: Les cahiers d'histoire d'art, Bd. 7 (2009), S. 114—126, ISSN 1763-0894.