Каледоні́т — мінерал, основний карбонат-сульфат свинцю і міді острівної будови. Етимологія та історія Названий на честь древньої назви Шотландії — Каледонія, де він вперше був виявлений.
Каледоніт був вперше знайдений у місцевості Ледгіллс на південному заході Шотландії і описаний в 1820 році Генрі Джеймсом Бруком (1771—1857), який спочатку називав мінерал мідним сульфат-карбонатом свинцю (). Через рік Карл Цезар фон Леонгард прийняв це позначення у своєму другому виданні своєї роботи Handbuch der Oryktognosie, але переклав його німецькою мовою як мідьвмісний карбонат свинцю ().
Коли Август Брайтгаупт опублікував свою «Повну характеристику мінеральної системи» в 1832 році, назва мінералу базувалася більше на його кристалічній структурі і описувала його як призматичний мідно-свинцевий шпат.
Назва каледоніт, яка діє і донині, нарешті була дана мінералу Франсуа Сульпіче Бьоданом (1787 — 1850), який назвав його за латино-кельтською назвою Шотландії, виходячи з місцезнаходження.
Загальний опис Хімічна формула: Pb5Cu2[(OH)6CO3(SO4)3].
Містить (%): PbO — 69,17; CuO — 9,86; CO2 — 2,73; SO3 — 14,89; Н2О — 3,35.
Сингонія ромбічна.
Ромбо-дипірамідальний вид.
Форма виділення — дрібні кристали, кірочки, щільні агрегати.
Густина 5,76.
Твердість 3.
Колір від густо-зеленого до синього.
Риса зеленувато-біла.
Блиск смолистий.
Злом раковистий.
Крихкий.
Напівпрозорий.
Каледоніт, як і подібні за хімічним складом мінерали сусаніт, свинділіт і макферсоніт, розчиняється в азотній кислоті шляхом спінювання та виділення вуглекислого газу. Утворюється білий осад сульфату свинцю.
Типовий зразок мінералу зберігається в Музей природничої історії, Париж, Франція.
Утворення і поширення Каледоніт є типовим вторинним мінералом, який утворюється переважно в зоні вивітрювання свинцевих і мідних родовищ. Поширений мінерал зони окиснення мідно-свинцевих родовищ, хоча у промислових масштабах не використовується. Добувається переважно з колекційною метою.
Супутні мінерали включають англезит, азурит, брошантит, церусит, ледгілліт, лінарит і малахіт.
Будучи досить рідкісним мінеральним утворенням, каледоніт іноді можна знайти у великій кількості в різних місцях, але в цілому він не дуже поширений. На даний момент (станом на 2011 рік) у всьому світі відомо близько 300 місць.Caledonite На додаток до місця розташування типу Лідгіллз, яке також відомо особливо великими кристалами каледоніту розміром до 2 см Petr Korbel, Milan Novák: Mineralien-Enzyklopädie (= Dörfler Natur). Edition Dörfler im Nebel-Verlag, Eggolsheim 2002, ISBN 978-3-89555-076-8, S. 142., мінерал зустрічався в багатьох інших місцях Сполученого Королівства в Англії, Шотландії та Уельсі.
«Мамонтова шахта» в окрузі Пінал (штат Аризона) і «рудник Блакитний дзвін» в окрузі Сан-Бернардіно (штат Каліфорнія) в США, де були знайдені кристали розміром від 1,5 до 2 см, відомі завдяки надзвичайним знахідкам каледоніту. Крім того, друзи знайдені з добре розвиненими кристалами у копальні Чах Мілле поблизу Анарак в іранській провінції Ісфахан.Petr Korbel, Milan Novák: Mineralien-Enzyklopädie (= Dörfler Natur). Edition Dörfler im Nebel-Verlag, Eggolsheim 2002, ISBN 978-3-89555-076-8, S. 142
У Німеччині каледоніт досі знаходили в основному в Шварцвальді в Баден-Вюртемберзі, а також у Хоенштайні біля Лаутерталя та в «Асоціації Грубе» поблизу Айзенбаха в Гессені, у кількох місцях у горах Гарц від Нижньої Саксонії до Саксонії.
В Австрії відомі кілька місць у Каринтії, Нижній Австрії, Зальцбурзі та Штирії, але в Швейцарії наразі відома лише шахта «Les Moulins» біля Сен-Люка VS у кантоні Вале.
Серед інших країн – Аргентина, Австралія, Бельгія, Болівія, Болгарія, Чилі, Китай, Франція, Греція, Ірландія, Італія, Японія, Канада, Марокко, Мексика, Намібія, Норвегія, Пакистан, Португалія, Румунія, Росія, Іспанія, Південна Африка та Сполучені Штати Америки.Localities for Caledonite
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Handbook of mineralogy Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. II, 630—632. Giacovazzo, C., S. Menchetti, and F. Scordari (1973) The crystal structure of caledonite, Cu2Pb5(SO4)3CO3(OH)6. Acta Cryst., 29, 1986—1990. Giacovazzo, C., S. Menchetti, and F. Scordari (1976) X-ray powder data for caledonite. Mineral. Mag., 40, 536. Warr, L.N. (2021). "IMA–CNMNC approved mineral symbols". Mineralogical Magazine. 85 (3): 291–320. Charles Palache, W. E. Richmond: Caledonite. In: American Mineralogist. Band 24, 1939 (englisch).
Посилання Caledonite Webmin Caledonite MinDat Listing Caledonite Mineral Galleries