Володимир Григорович Бойко (, Мар'янівка, Петрівський район, Кіровоградська область — ) — український вчений-фольклорист, літературознавець. Доктор філологічних наук, професор. Завідувач кафедри історії літератури і літератури народів СРСР (1976—1992), професор кафедри історії української літератури, професор і один із засновників кафедри фольклористики (1992—2002).
Життєпис Закінчив відділення української мови і літератури філологічного факультету Київського університету у 1952 році.
Після заснування кафедри фольклористики, читав курси з фольклору на кафедрах історії літератури, керував фольклорною практикою і вів відповідну науково-дослідну роботу.
Наукова діяльність У центрі його уваги перебували такі проблеми, як взаємозв'язок та взаємодія естетичних систем фольклору і літератури, походження та специфіка жанрів народної творчості, динаміка розвитку фольклорного процесу тощо.
Член Вченої ради філологічного факультету (1976—2000), спеціаліст вченої ради із захисту докторських дисертацій Інституту філології (1976—2000), експертної ради ВАКу з літературознавства та фольклористки (1999—2002), голова факультетського осередку товариства «Знання», секції фольклору та етнографії Республіканського товариства охорони пам'яток історії та культури України.
Автор понад 100 публікацій.
Монографії «Поетичне слово народу і літературний процес. Проблема фольклорних традицій в становленні української радянської поезії» (1965), «Сучасна народнопоетична творчість на Україні. Основні тенденції розвитку» (1973), «Поезія Едуарда Межелайтіса» (1988). У монографії «Поезія Едуарда Межелайтіса» В. Г. Бойко висвітлює творчий шлях видатного литовського поета. Hа основі аналізу його творів – «Братерської поеми», збірників «Людина», «Авіаетюди» та ряду інших, — розглядаються дві найважливіші проблеми творчості поета — людина i суспільство, людина i всесвіт.
В. Г. Бойко був упорядником та науковим редактором багатьох збірок українського фольклору.
Збірки «Українські народна творчість» І том, «Український дитячий фольклор» ІІ том (1962), «Прислів'я та приказки народів РРФСР» (1974), «Пісні літературного походження» (1980). В укладеному ним збірнику «Українські народні прислів'я» (1968) уперше було вміщено переклади зразків українського фольклору німецькою мовою, а збірник «Українські народні казки» (1976) здобув міжнародне визнання і був перекладений англійською, німецькою, французькою мовами та 5 мовами народів Індії.
Один із співавторів підручника «Українська народна поетична творчість» (1983), книги «Українська народна магія: Поетика, психологія» (Л. Ф. Дунаєвська, В. Г. Бойко, О. М. Таланчук та інші), укладач понад 10 навчальних програм.
Після видання двотомного дослідження «Українська народна творчість» (1958), здійсненого під керівництвом члена-кореспондента АН УРСР, доктора філологічних наук, професора П. Н. Попова та відповідального редактора – академіка АН УРСР, доктора філологічних наук, професора М. Т. Рильського, а також скороченого і адаптованого варіанту праці під однойменною назвою (1965), укладеного в ІМФЕ у 1983 р., був виданий підручник «Українська народно-поетична творчість», підготовлений М. С. Грицаєм, В. Г. Бойком, Л. Ф. Дунаєвською. Також у підручнику акцентується увага на текстах у записах В. Г. Бойка.
Дисертація «Питання сатири в літературно-естетичних поглядах Івана Франка» (1955).
Статті «Поезія давньої української літератури», вперше вміщеної у науково-методичному журналі «Українська література в загальноосвітній школі».
Відзнаки Нагороджений медалями «За доблестный труд в ВОВ 1941—1945 гг.» (1999), «Захисник Вітчизни» (2002), грамотами Київського університету та Міносвіти України.
Джерела Дунаєвська Л. Ф. Бойко В. Г. // УЛЕ. В 5-ти тт. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1988. – Т. І: А–Г. – С. 206; Бібліографія українського народознавства: У 3-х тт. / Зібрав і впорядкував М. Мороз. – Львів: Ін-т народознавства України, 1999. – Т. 1. – Кн. 2: Фольклористика; Килимник О. Фольклор і літературний процес // НТЕ. – 1967. – № 1. – С. 85–87; Федас Й. Ю. Нариси з українського фольклору // НТЕ. – 1974. – № 2. – С. 96–98; Бойко Володимир Григорович