Блука́юча ни́рка, нефроптоз (рухома, опущена нирка) — захворювання, що полягає у надмірній рухомості нирки.
Настає внаслідок ослаблення підтримуючого апарата нирки після схуднення, травм, підіймання й носіння вантажів, ослаблення черевної стінки, падіння внутрішньочеревного тиску після пологів. Частіше буває у жінок. Іноді при блукаючій нирці спостерігаються болі в ділянці нирок, нудота, закреп або проноси.
Історія Протягом декількох століть цьому стану приписували численні терміни. Серед них — рухома нирка, флотуюча нирка, опущення або випадання нирки та, нарешті —нефроптоз, введений французьким фізіологом Францом Гленардом (Frantz Glénard) у 1885 році. Однак ще в IX столітті цей стан був вперше описаний у Багдаді Йоганнесом Мезуе. Більш точний опис надав Франческо ді П'ємонте у XVI столітті. Американський гінеколог Говард Келлі (Howard Atwood Kelly) радив носити підтримуючі корсети, описуючи, як їх слід одягати
Лікування
Носіння спеціального бандажа, що перешкоджає зміщенню нирки, іноді — хірургічне втручання (нефропексія).
Джерела