Геотекту́ра (англ. geotecture, нім. Geotektur f) — найбільші елементи рельєфу Землі (материки, океанічні западини), утворення яких зумовлене факторами загальнопланетарного масштабу.

Те саме, що й морфотектура.

Опис Геотектури відображають найважливіші відмінності в будові земної кори, які виникли як результат прояву головним чином геофізичних процесів планетарного масштабу, у взаємодії з геологічними та географічними.

Вчені виділяють материкові (що включає древні платформи, підводні околиці материків і складчасті пояси) геотектури, океанські, геотектури перехідної зони (від материка до океану — западини окраїнних морів, острівні дуги і глибоководні жолоби) і геотектури серединно-океанічних хребтівГерасимов И. П. Архитектура Земли (геотектуры) в свете теории глобальной тектоники плит // Геоморфология. 1976. № 3. С. 3-14.. З геотектур фахівці виділяють форми менших розмірів — морфоструктури та морфоскульптури, при утворенні яких головні ролі грали геологічні та географічні процеси.

Серединно-океанічний хребет загальною протяжністю близько 50 000 км (крім бічних відгалужень) тягнеться від дельти Лени через Льодовитий, Атлантичний, Індійський і Тихий океани до Аляски. Океанічні геосинкліналі (острівні дуги і жолоби) і протоорогени (континентальні області, що знаходяться в стані пізньо-геосинклінального орогенезу) також є частинами єдиного планетарного поясу, який природно вважати геосинклінальним, через геологічні процеси, які відбуваються в його межах: горизонтальне стиснення мас, їх метаморфізм та інтрудування андезитовими та гранітоїдними розплавами — повсюдно спрямовані на створення геосинклінального складчастого комплексу, тобто на формування кори континентального типу.

За Енгельном (1942) це форми Землі першого, другого та третього порядківГеонафт. Справочник геолога / Геотектура ..

Термін Термін «геотектури» запропонував радянський географ в 1946. Він відбиває глобальну «архітектуру Землі».

Особливого значення цей термін набув під час його морських експедицій у складі геолого-геоморфологічного загону , коли вчений відзначав наявність на дні Тихого океану особливих геотектур — таких як молода рифтова зона в районі Галапагоського клина, яка розвинулася на місці більш древнього трансформного розлому.

Примітки

Література

Герасимов И. П. Эволюция взглядов на формирование геотектуры Западных (Французских) Альп // Геоморфология. 1978. № 4. С. 13-23. Герасимов И. П. Карибский бассейн как переходная межконтинентальная шовная геотектура // Океанология. 1978. Т. 28. Вып. 3. С. 472—483. Герасимов И. П. Индо-Пасифик как межокеаническая геотектура дробления (крашинга) // Геоморфология. 1983. № 3. С. 3-10.