«Інтерв'ю» () — американський комедійний бойовик 2014 року від режисерів Евана Голдберга і Сета Роґена, сценарій якого був написаний у співавторстві з Деном Стерлінґом. Головні ролі виконали Сет Роґен і Джеймс Франко. У США вихід фільму в прокат планувався на 25 грудня 2014 року, але 18 грудня був скасований компанією «Sony Pictures» через погрози про-північнокорейських хакерів і бойкоту з боку власників кінотеатрів. Однак, через деякий час в компанії оголосили про вихід картини в обмежений прокат у 300 кінотеатрах, а 25 грудня фільм був офіційно викладений в США на відеосервіси «YouTube», «Google Play» та «Xbox Video» за ціною $5,99 за один перегляд і $14,99 за покупку. Негайно почали розповсюджуватися по Інтернету високоякісні піратські копії, які за першу добу скачало понад 900 000 людей.
Український переклад був зроблений студією «Цікава ідея» на замовлення Гуртом.Озвучення фільмів українською.
Сюжет Девід Скайларк є відомим і талановитим журналістом популярного ток-шоу, яке продюсує його найкращий друг — Аарон Раппапорт. Вони давно мріяли зробити щось видатне, тому вирішують взяти інтерв'ю у північнокорейського лідера Кім Чен Ина, але згодом до них звертається ЦРУ з проханням убити останнього.
У ролях
Виробництво 21 березня 2012 року було оголошено, що і Сет Роген зніматимуть комедію для компанії «Columbia Pictures», у якій останній будуть зніматися разом із Джеймсом Франко. 1 жовтня 2013 року до фільму приєдналася Ліззі Каплан. 8 жовтня до зйомок фільму долучилися Рендалл Парк і Тімоті Сімонс.
Зйомки почалися 10 жовтня 2013 року в Ванкувері і закінчилися 20 грудня того ж року.
11 червня 2014 року Еван Голдберг створив плакат для фільму, а потім і перший офіційний трейлер. Пізніше, в інтерв'ю «Yahoo», Голдберг зазначив: «Люди припускають, що журналісти мають доступ до найнебезпечніших персон у світі та гіпотетично можуть виявитися в зручній для їхнього вбивства ситуації». У свою чергу Сет Роген зазначив, що при роботі зі сценарієм «ми прочитали стільки, скільки змогли знайти з цієї теми. Ми говорили з очевидцями, які були в Північній Кореї і зустрічалися з Кім Чен Ином. Ми говорили з людьми в уряді, які співпрацюють із Північною Кореєю або беруть участь у створенні експертних висновків, пов'язаних з КНДР питань» .
Контекст
Реакція КНДР 20 червня 2014 року неофіційний прес-секретар лідера КНДР в інтерв'ю «Daily Telegraph», похваливши франшизу про Джеймса Бонда і зазначивши, що Кім Чен Ин, ймовірно подивиться фільм «Інтерв'ю», сказав, що:
Є особлива іронія в сюжетній лінії, яка демонструє божевілля уряду США та американського суспільства. Фільм про вбивство іноземного лідера відображає те, що Штати зробили в Афганістані, Іраку, Сирії та Україні. І давайте не будемо забувати, хто вбив Кеннеді — американці. Насправді президентові Обамі потрібно бути обережним у тому випадку, якщо американські військові хочуть вбити і його теж.
25 червня представник міністерства закордонних справ КНДР, не згадавши назви фільму, заявив, що:
Виробництво і прокат фільму на тему про змову з метою вбивства нашого вождя є неприпустимим актом агресії і тероризму. Якщо американська адміністрація дозволить демонстрацію цього фільму, будуть прийняті безжальні контрзаходи.
27 червня посол КНДР при ООН Ча Сон Нам у листі генеральному секретарю ООН Пан Гі Муну, опублікованому тільки через тиждень, висловив протест проти фільму «Інтерв'ю», зажадавши, щоб лист було розповсюджено як офіційний документ у Генеральної Асамблеї і Раді Безпеки ООН:
Дачу дозволу на виробництво та розповсюдження такого фільму про вбивство чинного глави суверенної держави слід розглядати як неприховане спонсорування тероризму та акт війни. Влада США повинні негайно вжити необхідних заходів для заборони виробництва та розповсюдження вищезгаданого фільму, в іншому випадку вони будуть нести повну відповідальність за заохочення і підтримку тероризму.
Як зазначалося в «The Guardian», якщо всі ці заяви не переростуть у військове протистояння, то вони можуть стати чудовою рекламою для фільму. Схоже обурення північно-корейської сторони викликав фільм «Загін "Америка": Всесвітня поліція» 2004 року від творців мультсеріалу «Південний парк» Трея Паркера і Метта Стоуна, виставили Кім Чен Іра головним антагоністом картини. Пізніше, Сет Роген припустив, що влада КНДР так боїться фільму, тому що він може «викликати скаженну революцію». Паралельно, в організації із захисту прав людини «Борці за вільну Північну Корею» запропонували перекинути в КНДР на повітряних кулях DVD-диски з фільмом «Інтерв'ю».
Після оголошення доказів причетність КНДР до атаки, ЦТАК з посиланням на Міністерство закордонних справ звинуватило США в «поширенні безпідставних звинувачень», і «тепер, коли ворожа політика США з метою завоювати нашу республіку під приводом боротьби за права людини стала очевидною, ідея перетворення Корейського півострова в без'ядерну зону більше не має сенсу», при цьому висунувши пропозицію ФБР провести спільне розслідування кібератаки, оскільки «не вдаючись до тих тортур, які використовує американське ЦРУ, у нас є способи довести, що цей інцидент не має до нас ніякого відношення». ЦТАК з посиланням на Національний комітет оборони КНДР під головуванням Кім Чен Ина заявив, що «армія і народ КНДР повністю готові витримати конфронтацію з США на всіх полях битв, включаючи і простір кібервійни. Наші найсуворіші відповідні дії будуть зроблені з усією рішучістю проти Білого дому, Пентагону і всієї материкової частини США, цієї вигрібної ями тероризму. І наші дії далеко перевершать „симетричну відповідь“, оголошену Обамою», винним у "безрозсудному поширенні чуток про причетність КНДР до «абсолютно виправданої» атаки хакерів, «хоча ми і не знаємо, хто і звідки вони».
Хакерська атака на «Sony Pictures Entertainment»
24 листопада 2014 року комп'ютери компанії «Sony Pictures Entertainment» були заражені шкідливою програмою «». В результаті цього сталося обвалення всієї комп'ютерної мережі компанії з масивним видаленням файлів і головних завантажувальних записів, що було описано як «комп'ютерне вбивство». 27 листопада в мережу було викладено кілька фільмів «Sony Pictures», в тому числі «Лють», «», «Вільям Тернер» та «Все ще Еліс», але крім «Інтерв'ю». Слідство розглядало всіх можливих підозрюваних до атаки, включаючи Північну Корею, офіційні особи якої всіляко відкидали причетність до цієї справи, а в ЦТАК і зовсім заявили, що «не мають уявлення про місцезнаходження Sony Pictures, а також причини хакерської атаки на штаб-квартиру». 1 грудня до розслідування підключилося ФБР. 8 грудня в Інтернеті спливли додаткові витоки інформації, у тому числі повідомлення зі словосполученням «терористичний фільм», що сприймалося як відсилання до «Інтерв'ю». 16 грудня хакери винесли попередження кіноманам з загрозою напасти на будь-кого, хто піде на цей фільм в кінотеатри, закликаючи людей «згадати 11 вересня 2001 року». Після цього керівники компанії «Sony» оголосили про те, що дозволять власникам кінотеатрів не показувати фільм, якщо вони того побажають. 11 грудня відповідальність за атаку взяло на себе група під назвою «Охоронці світу» (), ламаною англійською зажадала заборони цього фільму, яка пригрозила працівникам «Sony» розголошенням особистої інформації з їхньої електронної пошти. Пізніше в Інтернет з'явилося особисте листування керівництва компанії про Анджеліну Джолі, Бреда Пітта, Джорджа Клуні, матеріали фільму «Зоряні війни: Пробудження Сили», сценарій майбутнього фільму про Джеймса Бонда «007: Спектр», а також кадри із сцени смерті Кім Чен Ина з «Інтерв'ю».
У той же час, до розслідування хакерської атаки підключилися Федеральне бюро розслідувань, Уряд і Рада національної безпеки США. 19 грудня в офіційному прес-релізі ФБР було сказано, що шкідливі програми мають північнокорейське походження, а нинішня атака має зв'язок з попередніми випадками кібератак проти уряду США, внаслідок чого відповідальність за хакерську атаку несе уряд КНДР.
Прокат, його скасування та поновлення 7 серпня 2014 року в компанії «Sony Pictures Entertainment» дату виходу фільму перенесли з 10 жовтня на 25 грудня. 10 грудня у компанії «» заявили, що фільм не буде випущений в Японії. Також було оголошено, що фільм вийде у прокат тільки в Австралії і Новій Зеландії з усього Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
11 грудня прем'єра фільму в Лос-Анджелесі пройшла в спокійній обстановці в присутності Джеймса Франко і Сета Рогена. Між тим, 17 грудня показ фільму був скасований в Нью-Йорку в кінотеатрі «Cinema Sunshine», а деякі американські мережі кінотеатрів, у тому числі «Landmark» і «», заявили, що відмовляються від прокату «Інтерв'ю». Пізніше від показу фільму відмовилися компанії «», «», «», «» і «». У той же час, Франко і Роген відмовилися від будь-якої реклами фільму, скасувавши раніше заплановані виступи, а «Sony» відкликала телевізійні трейлери, зазначивши, що підтримає будь-яке рішення кінотеатрів. Тоді, в заявили про те, що не будуть заперечувати проти ініціативи власників кінотеатрів «затримати» фільм. У кінцевому підсумку, у компанії «Sony» заявили про скасування прем'єри «Інтерв'ю», запланованої на 25 грудня, зазначивши, що «ми поважаємо і розуміємо рішення наших партнерів, і, звичайно, повністю поділяємо їх основний інтерес безпеки працівників театру. Ми глибоко засмучені безцеремонною спробою припинити поширення фільму і завдати шкоди нашій компанії, нашим співробітникам, і американської громадськості. Ми стоїмо за наших режисерів та їх право на вільне вираження і вкрай розчаровані таким результатом». Також було сказано, що в осяжному майбутньому у компанії немає ніяких подальших планів випуску фільм на будь-якій платформі, в тому числі на DVD. Після цього, у компанії " в Далласі оголосили про проведення безкоштовного показу вищезгаданого фільму «Команда Америка» в місцях скасованого прокату «Інтерв'ю».
Рішення «Sony» може спричинити за собою втрату 42 млн доларів США, витрачених компанією на зйомки фільму, а також десятки мільйонів — на рекламу і просування. У історії кінематографа вже були подібні факти заборони прокату фільмів. Одним з найбільш відомих випадків стала заборона картини Стенлі Кубрика «Механічний апельсин», введений в 1973 році після протестів з приводу кількості насильства. Після цього, у Великій Британії фільм не показували протягом 27 років. В передвоєнні роки, у Франції і Німеччині картина Сергія Ейзенштейна «Броненосець Потьомкін» перебувала під забороною більше 20 років за наявності «революційної пропаганди», а у Росії в прокат не вийшов фільм Саші Барона Коена «Борат», заборонений мінкомзв'язку слідом за Казахстаном.
18 грудня піар-директор представництва компанії «Sony Pictures Entertainment» Наталія Шталева заявила, що в Росії прокат фільму переноситься з 29 січня на невизначений термін. Через кілька днів, в посольство КНДР в РФ заявили, що фільм характеризує «моральну незрілість і моральну ницість» і «показ цієї картини повинен бути заборонений у будь-якій державі. Тим більше, навіть важко уявити, що в такій дружній і цивілізованій країні, як Росія, будуть демонструвати фільм, що розповідає про замах на главу дружньої і суверенної держави».