Геофізика промислова (; ; ) — геофізичні дослідження у свердловинах (ГДС), що проводяться з метою пошуку, розвідки та експлуатації покладів нафти і газу.
Свердловинна геофізика — геофізичні методи дослідження масиву гірських порід в околицях бурових свердловин або між свердловинами на відстанях до дек. сотень м (рідко до дек. км). Виникла в 60-і рр. ХХ ст. як самостійна галузь рудної геофізики.
Класифікація методів ГДС Класифікація методів ГДС ґрунтується за видом досліджуваних фізичних полів. Загалом відомо більше п'ятдесяти різноманітних методів і їх різновидів.
Назва групи методів Назва методів (каротажу)Електричні метод спонтанної поляризації (ПС) методи струмового каротажу, ковзаючих контактів (МКК) метод уявних питомих опорів (УО), бокове каротажне зондування (БКЗ) та ін. резистивиметрія свердловин метод індукованих потенціалів (ІП) індуктивний каротаж (ІК) діелектричний каротаж (ДК)Ядерні гамма-каротаж (ГК) гамма-гамма-каротаж (ГГК) нейтронний гамма-каротаж (НГК) нейтрон-нейтронний каротаж (ННК)Термічні метод природного теплового поля (МПТ) метод штучного теплового поля (МШТ)Сейсмоакустичні акустичний каротаж (АК) сейсмічний каротаж, або вертикальне сейсмічне профілювання (ВСП)Магнітні метод природного магнітного поля метод штучного магнітного поля
При вирішенні задач промислової геофізики застосовується комплекс геофізичних досліджень у свердловинах, що включає такі методи: електричний каротаж (бічне каротажне зондування (БКЗ), мікрокаротаж (МК), бічний мікрокаротаж (БМК) тощо), електромагнітний каротаж (індукційний каротаж (ІК), діелектричний та інші види), радіоактивний каротаж (нейтронний каротаж, гамма-каротаж, гамма-гамма-каротаж тощо) акустичний каротаж кавернометрія газовий каротаж, а також випробовування пластів, відбирання зразків порід зі стінок свердлильними (свердлуючими та стріляючими ґрунтоносами). В останні роки стали використовувати також нові методи геофізичних досліджень геологічних розрізів нафтових та газових свердловин — ядерно-магнітний каротаж, гідродинамічний каротаж (визначення пластового тиску в різних точках пласта) тощо.
Література
Заворотько Ю. М. Методика и техника геофизических исследований скважин. — М.: Недра, 1974. Знаменский В. В., Жданов М. С., Петров Л. П. Геофизические методы разведки и исследования скважин. — М.: Недра, 1987. Итенберг С. С. Интерпретация результатов каротажа скважин. — М.: Недра, 1978. Калинникова М. В., Головин Б. А., Головин К. Б. Учебное пособие по геофизическим исследованиям скважин]. — Саратов, 2005. — ISBN 5-292-01892-9. Латышова М. Г., Вендельштейн Б. Ю., Тузов В. П. Обработка и интерпретация материалов геофизических исследований скважин. — М.: Недра, 1975. Техническая инструкция по проведению геофизических исследований в скважинах. - М.: Недра, 1985. Хмелевской В. К. Геофизические методы исследования земной коры. Часть 1. — Международный университет природы, общества и человека «Дубна», 1997. Мейер В. А. Геофизические исследования скважин: учебное пособие для вузов. — Л.: Изд. ЛГУ, 1981. — 464 с.
Посилання Ассоциация «АИС»