Передо́к — підресорений або жорсткий візок, який уживався для опори хоботової частини станин гармат (мінометів) у похідному стані. У сучасній артилерії майже вийшов з ужиткуПередок орудийный .

До XIX століття Передки з'явилися тоді, коли стволи гармат були споряджені цапфами і поміщені на двоколісні візки з дишлами — прообрази лафетів. Перші передки являли собою прості повозки зі шворнем, на який надівали хобот — дишло гарматного візка-лафета. Зарядні ящики могли перевозити на хоботі лафета: сам передок не був пристосований для цієї мети.

Тривалий час не існувало спеціальних візків для боєприпасів, ядра і порох перевозили на звичайних возах. Уперше впроваджені зарядні ящики в Російській армії напочатку XVIII ст.: це були дерев'яні двосхилі короби на двох колесах, розділені на гнізда. У Західній Європі зарядні ящики з'явилися в другій половині XVIII ст. в Англії.

XIX століття

Передок гармат XIX ст. являв собою безкузовний двоколісний візок з дишлом і стельвагою. На дишлі передків пішої артилерії кріпився шкіряний наконечник-бушмат, у який вставлявся задній кінець гарматного банника. У задній частині передка знаходився шворінь — залізний стрижень, на який надівали хобот лафета. Зверху устанавлювали малий зарядний ящик. Для перевезення великокаліберних гармат два передки могли зчіплювати в чотириколісний візок.

У 1845 році двосхилі ящики в Російській армії змінили на плоскі за прикладом західноєвропейських країн: це уможливило розміщати на ньому обслугу на марші. У 1876 році впроваджений чотириколісний зарядний ящик (з передком). На початку XX століття зарядні ящики стали робити броньованими.

Великий зарядний ящик поміщали на окремому візку — двоколісному чи чотириколісному. Усередині ящик був поділений перегородками на гнізда, де вкладалися заряди, а поверх них клали заряди в картузах і бляшаних циліндрах, що займали, таким чином, верхній нерозгороджений простір ящика. Для перевезення двоколісного використовували такий же передок, як і для гармати; причеплення візка до передка здійснювалося за допомогою особливого дишля (гряділя, стріли) зі шворневою лійкою. Візок великого зарядного ящика відрізнявся від передка більшою довжиною рами, а його власний передок замість дишля міг споряджатися голоблями (для перевезення великих зарядних ящиків у Росії використовувалися тройки). Зверху на зарядний ящик могли кріпити запасне колесо, а на його дишлі — ящик з допоміжним приладдям. Кожній гарматі належало мати свій великий зарядний ящик. Артилерійська обслуга могла на марші розміщатися на зарядних ящиках, але частіше за все гарматники йшли пішки — швидкість пересування військ цілком то дозволяла. У кінній артилерії обслуга їхала на конях.

Передок польової гармати везли запрягом з 1-3 пар коней. Правили ними верхівці-форейтори: вершник розміщався на лівому коні кожної пари і управляв правим за допомогою довгих поводів. Попереду переднього виносу їхав феєрверкер — командир гармати.

По прибутті на вогневу позицію давалася команда «Стій! З передків геть», за якою верхові зупиняли коней, а каноніри знімали хобот зі шворня. Передок розвертали і відводили в ближній тил. Під час ведення вогню передок розташовували приблизно в двох метрах позаду гармати (у 1820-х роках зазвичай не ближче ніж 30 кроків), а великий зарядний ящик з його передком розміщали далі — частіше за якимось природним захистком. На початку бою боєживлення здійснювалося з малого зарядного ящика на передку гармати, і лише після виснаження боєприпасів його заміняли на ящик, принесений зі схованки.

Розроблені для транспортування артилерії, передки використовувалися і для інших цілей, наприклад, перевезення похідних кузень, возів зі запчастинами, теслярським і лимарським приладдям, необхідним у поході.

Передки облогової артилерії, на відміну від польових, не мали зарядного ящика. Коней запрягали парним цугом: було потрібно 6-10 коней, щоб транспортувати облогову гармату або гаубицю.

У гірській артилерії початку XX століття застосовувалися безколісні передки: вони складалися із залізної вилки, основа якої споряджалася шворнем для лафета, а гілки — циліндрами, у які вставлялися кінці голобель.

XX століття У зв'язку зі зникненням кінної тяги в артилерії, переходом на механізовану тягу, передки поступово виходять з ужитку — оскільки багато які сучасні артилерійські тягачі уможливлюють проводити пряме буксирування гармат і мінометів. Передок гармат другої половини XX ст. являє собою раму з двома колесами, споряджену дишлом спереду та гаком ззаду для причіпляння станин. На відміну від передків XIX ст. на них не завжди передбачається установлення зарядного ящика.

У культурі Візки з великими зарядними ящиками (), причеплені до передків, використовують під час офіційних похоронів у США замість лафетів. The Army Goes Rolling Along — офіційний гімн американської армії, являє собою змінений варіант гімна польової артилерії The Caissons Go Rolling Along («Зарядні ящики виступають разом»).

Див. також

Лафет Артилерійське приладдя

Галерея

Примітки

Джерела Словарь военных терминов. — М.: Воениздат. Сост. А. М. Плехов, С. Г. Шапкин.. 1988.