Клавдія Захарівна Плотникова-Анджигатова (бл. 1893–1989) — останній носій камасинської мови (і, як така, — будь-якої з саянських самодійських мов). Мешканка села Абалаково Саянського району Красноярського краю, батько — Захар Перов, росіянин, мати — камасинка Афанасія Анджигатова. 1963 у віці 70 років була ще дуже бадьорою, робила хатню роботу, сама косила та вільно долала пішки 25 км до сусіднього села Агінське. 1914 року Плотнікова-Анджигатова зустрічалася з Каєм Доннером (вона зі своїми батьками — № 14 у його списку абалакінських камасинців); наступна експедиція під керівництвом О. К. Матвєєва прибула до Абалаково лише 1963 р., — до того часу Клавдія Захарівна вже 20 років ні з ким не розмовляла камасинською, проте в процесі роботи з експедицією поступово відновила свої знанняМатвеев А. К. Новые данные о камасинском языке и камасинской топонимике // Вопросы топономастики. — Свердловск, 1965. — Вип. 2. — С. 32-37. . Наступна та останняD. Abondolo (1998). The Uralic Languages. Routledge; 1 edition. ISBN 0-415-08198-X. ISBN 978-0-415-08198-6. експедиція 1964 року під керівництвом Аго Кюннапа зібрала значний матеріал, в тому числі записані на магнітофонну стрічку камасинські тексти.
Примітки
Література Матвеев А. К. Новые данные о камасинском языке и камасинской топонимике // Вопросы топономастики. — Свердловск, 1965. — Вип. 2. — С. 32-37.