Самуїл Євгенович Фейнберг (14 (26) травня 1890, Одеса — 22 жовтня 1962), Москва — радянський піаніст, музичний педагог, композитор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937). Лауреат Державної премії (1946).
Біографічні відомості 1894 року разом з сім'єю переїхав з Одеси до Москви.
Почав навчатися музики у А. Ф. Йенсена, надалі учень О. Б. Гольденвейзера (фортепіано) та М. С. Жиляева (композиція).
В 1911 закінчив Московську консерваторію підготувавши до виконання всі 48 прелюдій і фуг з циклу І. С. Баха «Добре темперований клавір» (через півстоліття Фейнберг цілком записав цей твір).
Після оголошення Першої світової війни був призваний до армії, проте захворів черевним тифом і в 1915 був демобілізований, повернувшись до концертної діяльності.
В 1920-х роках гастролював в Італії та Німеччині — за словами Є. М. Браудо, «блискуча моторика Фейнберга і дуже висока музикальність справили на німецьку публіку, що звикла до менш складного та виразного піанізму, враження чогось небувало свіжого»Е. Браудо. Советские музыканты в Германии // «Правда», 1927..
З 1922 професор Московської консерваторії, з 1936 завідував кафедрою.
Помер 22 жовтня 1962. Похований у Москві на Головинському кладовищі.
Виконавська творчість
Фейнберг був близький до А. Н. Скрябіна і став помітним виконавцем його музики. У його виконанні вперше прозвучав ряд творів С. С. Прокоф'єва, Н. Я. Мясковського та інших авторів. Крім того, в репертуар Фейнберга входили твори І. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шопена, Р. Шумана.
Музичні твори Фейнберг компонував музику з 11 років. Найзначніші його твори — три концерти для фортепіано з оркестром (1931, 1944, 1947) і 12 фортепіанних сонат, датованих з 1915 по 1962 рік. Концерт № 3 записаний піаністом В. В. Буніним, соната для скрипки та фортепіано — І. Тен-Берг та М. Шефером.
Наукові публікації Фейнбергу належить монографія «Піанізм як мистецтво» (М.: Музика, 1965, друге видання 1969) і ряд статей, зібраних у книгу «Доля музичної форми» (М.: Радянський композитор, 1984).
Педагогічна діяльність
Учні Вихованцями Фейнберга в Московській консерваторії були Віктор Мержанов, Володимир Натансон, Ніна Ємельянова, Віктор Бунін, Леонід Зюзін, Людмила Рощина, Зінаїда Ігнатьєва та багато інших.
Премії та досягнення заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937). Сталінська премія другого ступеня (1946) — за концерт для фортепіано з оркестром. орден Леніна. два ордена Трудового Червоного Прапора. Медалі.
Примітки
Література О. Черников. Скромный гений и его житие // «Музыка и время», 2003, № 8. О. Черников. Рояль и голоса великих. — Ростов-н/Д: Феникс, 2011. (Серия: Музыкальная библиотека) ISBN 978-5-222-17864-5 Самуил Евгеньевич Фейнберг (1890–1962). 120 лет со дня рождения. — М.: Научно-издательский центр "Московская консерватория", 2011. — 144 с. ISBN 978-5-89598-265-5 Rimm R. The composer-pianists: Hamelin and The Eight. — Portland: Amadeus Press, 2002.
Посилання Список творів С. Є. Фейнберг Список аудіозаписів С. Є. Фейнберг-піаніста Стаття С. Є. Фейнберг «Композитор та виконавець» Стаття С. Є. Фейнберга «Стиль» Коротка біографія С. Є. Фейнберга англійською мовою