Тульпа (Reynolds, John Myrdhin (1996). The Golden Letters: The Three Statements of Garab Dorje, the first teacher of Dzogchen, together with a commentary by Dza Patrul Rinpoche entitled «The Special Teaching of the Wise and Glorious King». With Foreward by Namkhai Norbu Rinpoche. New York, USA: Snow Lion Publications. ISBN 1-55939-050-6. p. 350 Rinbochay, Lati; Rinbochay, Denma Lochö; Zahler, Leah (translator); & Hopkins, Jeffrey (translator) (1983, 1997). Meditative States in Tibetan Buddhism. Somerville, Massachusetts, USA: Wisdom Publications. ISBN 0-86171-119-X. p. 188 ; ; Вайлі: sprul-pa) — це поняття в тибетському буддизмі, пізніше в теософії та містицизмі, що означає матеріалізовану істоту або мислеформу, створену за допомогою духовних практик чи інтенсивної концентрації.Rojcewicz, P.M., 1987. The «men in black» experience and tradition: analogues with the traditional devil hypothesis. Journal of American Folklore, pp.148-160Westerhoff, J. (2010). Twelve Examples of Illusion. Oxford University Press. Сучасні практики використовують цей термін для позначення типу самостійної та свідомої істоти, яка розділяє одне тіло з практиком. Тульпи мають думки, емоції та особистість окремо від свого господаря. Тульпи можуть бути створені або за допомогою набору медитативних технік, або випадково, коли у когось є з дитинства, який зберігається пізніше в житті. Люди, які мають одну або кілька тульп, є «тульповодами», також іноді «тульповодами» називають і самих тульп. Особу, яка створила тульпу, називають «хостом». Сучасні практики переважно вважають тульп психологічною, а не паранормальною концепцією.
Походження Концепція тульп заснована на понятті sprul pa, з тібетського та індійського будизму. Спрульпа це земні тіла, які Будда проявляє, щоб навчати тих, хто ще не досяг нірвани. Західне розуміння тульп було сформовано у XX столітті європейськими дослідниками містики, які трактували цю ідею незалежно від буддизму.
Теософія та мислеформи Теософи XX століття адаптували концепцію еманаційного тіла ваджраяни до понять «тульпа» та «мислеформа». Теософ Енні Безант у своїй книзі 1905 року «Мислеформи» розділяє їх на три класи: форми у вигляді особи, яка їх створює; форми, що нагадують предмети або людей і можуть бути одушевлені духами природи чи померлими; та форми, що відображають притаманні якості астрального або ментального плану, наприклад, емоції. Термін «мислеформа» також використовується в перекладі Тибетської книги мертвих Еванс-Венца 1927 року. Концепція знаходить застосування і в західній практиці магії.
Окультист Вільям Волкер Еткінсон у своїй книзі «Людська аура» описував мислеформи як прості ефемерні об'єкти, що випромінюються з аур, які оточують людину, виникаючи з її думок і почуттів. Він також роз'яснив у книзі «Кларвойєнс та окультні сили», як досвідчені практики окультизму можуть створювати мислеформи зі своїх аур, які виконують роль астральних проєкцій — вони можуть, але не обов'язково виглядати як та сама особа, або бути ілюзіями, які бачать лише ті, у кого «пробуджені астральні відчуття».
Олександра Девід-Ніл Спіритуалістка Олександра Девід-Ніл заявила, що вона спостерігала за практиками буддійського створення тульп у Тибеті XX століття. Вона описувала тульп як «магічні утворення, згенеровані потужною концентрацією думки». Девід-Ніль вірила, що тульпа може розвинути власний розум: «Як тільки тульпі надається достатня життєва сила, щоб мати змогу виконувати роль справжньої істоти, вона має тенденцію звільнитися від контролю свого творця. За словами Девід-Ніль, це відбувається майже механічно, як дитина, коли її тіло повністю сформовано і вона може жити окремо, залишає утробу матері». Вона також зазначила, що створила таку тульпу у вигляді веселого монаха, схожого на Фрайра Такка, який пізніше набув незалежного мислення і його довелося знищити. Девід-Ніль висловила припущення, що її досвід міг бути ілюзорним: «Можливо, я створила власну галюцинацію», хоча зазначала, що інші могли бачити мислеформи, які вона створювала.
Сучасні тульповоди Під впливом зображень у телебаченні та кіно 1990-х і 2000-х років термін «тульпа» почав використовуватися для позначення типу умисно створеного уявного друга. Практики вважають тульп свідомими та відносно автономними, що відрізняє їх від уявних друзів. Онлайн-спільноти, присвячені тульпам, з'явилися на сайтах 4chan і Reddit. Ці спільноти називають практиків «тульповодами». Популярність спільнот зросла, коли дорослі фанати «My Little Pony» почали обговорювати тульп на основі персонажів з однойменного телевізійного серіалу. Фанати намагалися використовувати техніки медитації та свідомих сновидінь для створення уявних істот. Опитування, проведене Вейсьєром, дослідило демографічні, соціальні та психологічні характеристики цієї спільноти. Практики вважають, що тульпа — це «справжня або дещо реальна особа». Вони належать до «переважно міських мешканців, середнього класу, європейсько-американської молоді» й «зазначають самотність та соціальну тривожність як стимул до занять цією практикою». 93,7 % респондентів висловили думку, що їхня участь у створенні тульп «покращила їхній стан» і призвела до нових незвичайних чуттєвих переживань. Деякі практики мають сексуальну та романтичну взаємодію зі своїми тульпами, хоча ця практика є суперечливою і має тенденцію до табуювання. Одне з опитувань показало, що 8,5 % підтримують метафізичне пояснення тульп, 76,5 % — неврологічне або психологічне, а 14 % — «інші» пояснення.
Практики вірять, що тульпи здатні спілкуватися зі своїм господарем у спосіб, який, на їхню думку, не є результатом їхніх власних думок. Деякі практики повідомляють про галюцинації, пов'язані з їхніми тульпами. Практики повідомляють, що можуть бачити, чути й торкатися своїх тульп, різною мірою реалістичності. Вейсьєр у своєму дослідженні наводив такий приклад сенсорної взаємодії тульпи й «хоста»:
Одна респондентка, американка європейського походження, яка вивчає когнітивні науки в Середньозахідному університеті, розповідає, що одного ранку, йдучи на заняття, вона змерзла і була не вдягнута. Вона пояснює, що, відчувши, що її хост змерзла, тульпа зняла своє пальто і накинула на її [хоста] плечі, що дало їй відчуття тепла і чітке відчуття того, що на ній з'явився ще один шар одягу. Таких повідомлень про спонтанну допомогу тульп у соціальних, побутових і професійних ситуаціях безліч, і вони, здається, характеризують цю практику.
Опитування 141 респондента, проведене Вейсьєром, показало, що рівень нейровідмінності, включаючи аутизм і розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ), був значно вищим серед опитаних тульповодів, ніж у загальній популяції. Він також припускає, що вони, можливо, частіше хочуть створювати тульп, тому що ці групи мають вищий рівень самотності. Somer, E., Cardeña, E., Catelan, R.F. et al. Reality shifting: psychological features of an emergent online daydreaming culture. Curr Psychol (2021). https://doi.org/10.1007/s12144-021-02439-3 Дослідження 2022 року показало, що люди, які не мали психозу, але пережили більше одного незвичайного сенсорного явища (в цьому випадку автономну сенсорну меридіональну реакцію (ASMR) і тульповодство), мали більшу схильність до галюцинацій, ніж люди, які пережили лише один з двох сенсорних феноменів.
У кіно «Надприродне», телесеріал, 1 сезон, 17 епізод. «Hell House» (укр. «Пекельний дім»), 2006 рік — істота, що бореться з головними героями; «Твін Пікс» телесеріал, 3 сезон, 16 епізод. Потойбічні сили мають можливість створювати двійників реальних людей, які називають тульпами. «Секретні матеріали» телесеріал, 6 сезон, 15 епізод. Істота, створена жителями та вбиває їх за недотримання суворого порядку у дворах будинків. «Тульпа» — італійський фільм про клуб Тульпа гуру Тибету, де найстрашніші фантазії клієнтів стають реальністю, колективним несвідомим, стають головним антагоністом серіалу. «Порожня людина» — фільм, у якому головна увага приділяється тульпі, порожній людині, зітканій з думок.
Примітки