Пан — найвнутрішніший із іменованих супутників Сатурна. Його діаметр становить приблизно 35 км, а ширина — близько 23 км. Супутник обертається всередині Пробілу Енке у кільці А Сатурна. Пан виконує роль «пастуха» кільця, утримуючи Пробіл Енке вільним від частинок кільця. За формою його іноді порівнюють із горіхом або равіолі.

Пан було відкрито Марком Р. Шоволтером у 1990 році шляхом аналізу старих фотографій з апарата «Вояджер‑2». Оскільки відкриті знімки датувалися 1981 роком, супутнику спочатку було присвоєно тимчасове позначення S/1981 S 13IAUC 5052: Saturn July 16, 1990 (discovery).

Передбачення та відкриття У 1985 році Джеффрі Куцці (Jeffrey Cuzzi) та Джеффрі Скаргл (Jeffrey Scargle), спираючись на наявність хвилястих країв прогалини, які свідчили про гравітаційне збурення, запідозрили існування супутника в прогалині ЕнкеCuzzi, J. N.; and Scargle, J. D.; Wavy Edges Suggest Moonlet in Encke's Gap, Astrophysical Journal, Vol. 292 (May 1, 1985), pp. 276—290. У 1986 році Марк Шоволтер зі співавторами визначили орбіту й масу супутника, моделюючи його гравітаційний слід. Вони отримали точне прогнозне значення великої півосі — 133 603 ± 10 км, масу — 5–10·10−12 маси Сатурна та дійшли висновку, що всередині прогалини Енке є лише один супутник. Фактична велика піввісь відрізняється на 19 км, а маса супутника становить 8,6·10−12 маси Сатурна. Супутник пізніше був виявлений на відстані менше 1° від прогнозованого положення. Пошук проводився шляхом аналізу всіх знімків «Вояджера‑2» і комп'ютерного моделювання того, чи буде супутник видимим за достатньо сприятливих умов на кожному знімку. Кожне зображення «Вояджера‑2» із роздільною здатністю кращою за ≈50 км/піксель чітко показує Пан. Загалом він помітний на 11 знімках «Вояджера‑2».

Назва Супутник отримав назву 16 вересня 1991 року на честь міфологічного грецького бога Пана, який, серед іншого, вважався богом пастухів. Назва відображає роль Пана як супутника-пастуха кілець. Також йому присвоєно позначення Сатурн XVIIIIAUC 5347: Satellites of Saturn and Neptune 1991 September 16 (naming the moon).

Орбіта Ексцентриситет орбіти Пана спричиняє зміну його відстані від Сатурна приблизно на 4 км. Нахил орбіти, який міг би спричиняти рух супутника вгору та вниз, за сучасними даними, не відрізняється від нуля. Ширина прогалини Енке, усередині якої обертається Пан, становить близько 322 км.

Географія Вчені місії «Кассіні» описують Пан як «волоський горіх» через наявність екваторіального гребеня, подібного до того, що спостерігається на Атласі, який чітко видно на знімках. Цей гребінь утворився з частинок кілець, які Пан зібрав у прогалини Енке. Журналісти іноді порівнюють його з «космічною емпанадою» — різновидом начиненого хліба або випічки — а також із равіолі. Нове дослідження припускає, що незвичайна форма Пана могла утворитися внаслідок зіткнень між дрібними супутниками, які об'єднувалися, формуючи супутник.

Кільце Пана У прогалині Енке розташоване кільце, яке збігається з орбітою Пана. Його існування вказує на те, що Пан утримує частинки на підковоподібних орбітах. Пан періодично руйнує друге кільце — так само як Прометей періодично руйнує кільце F.

Галерея

Див. також Супутники Сатурна

Джерела

Посилання Циркуляр МАС № 5052: Оголошення про відкриття Пана Циркуляр МАС № 5347: Назви нових супутників Сатурна і Нептуна Пан на сайті Лабораторії реактивного руху НАСА https://web.archive.org/web/20060927042138/http://www.planetary.org/explore/topics/our_solar_system/saturn/pan.html Супутники Сонячної системи — Пан