Серéдній Майда́н — село Надвірнянського району Івано-Франківської області України. Входить до складу Ланчинської селищної громади.

Село, колишній центр сільської ради, знаходиться за 24 км від Надвірної та за 13 км від селища Ланчин. Середньомайданська сільська рада у 2018 році добровільно приєдналася до Ланчинської територіальної громади. До складу сільради входили села Вишнівці та Глинки.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1430 село Середній Майдан занесено до переліку населених пунктів, яким відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надається статус гірських«ДОПОВНЕННЯ до переліку населених пунктів, яким відповідно до Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні“ надається статус гірських» № 1430D00 — редакція від  28.10.2004 на сайті Урядового порталу.

Через с. Середній Майдан та Вишнівці пролягає дорога обласного значення "Богородчани-Ланчин"

У селі також присутня школа - Середньомайданська гімназія

Географія Село знаходиться на півночі пруту. У Середньому Майдані багато полів та пагорбів. Оточений лісами у яких є запавші і напів заблоковані дороги у різні села (Ларище, Гаврилівка, боднарів, верхній Майдан та кубаївка)

Герб У золотому полі виникають підвищені зелені пагорби, обтяжені срібною квіткою із золотою серцевиною із червоною облямівкою, що супроводжується зверху двома срібними квадратами в балку. На крайніх пагорбах по одній зеленій ялинці.

Історія

На території теперішнього села знаходиться городище доби раннього заліза, що ймовірно належить до Ґава-голіградської культуриТоменчук Б. П. Археологія городищ Галицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матеріали досліджень. 1976—2006 рр. Івано- Франківськ: Видавець Третяк І. Я., 2008. — 696 с. Схема Середньомайданського городища на стор. 480, Хронологія городищ на стор. 227..

Село відоме з другої половини XVIII ст. Вся територія сучасного Середнього Майдану була колись вкрита непрохідними лісами, де ховалися кріпаки-втікачі. Вони тут виявили галявини-майдани. Від цього й пішла назва поселень: Майдан Горішній, Майдан Долішній (Граничний), Майдан Середній, Майданик Історія села Середній Майдан Надвірнянського району на сайті Історичне прикарпаття . Джерело: Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах. — Івано-Франківська область / Голова редколегії О. О. Чернов. — К.: Інститут Історії Академії Наук УРСР, 1971. С. 439.

З 1772 року (Перший поділ Польщі) село адміністративно знаходилось у складі Королівства Галичини і Володимирії, адміністративна структура якого змінювалась. Так, з 1772 по 1775 село належало до Надвірнянського циркулу (округу) Галицького дистрикту. У 1775—1782 роках — до Коломийського дистрикту Галицького циркулу. 1782 року дистрикти як адміністративна одиниця були ліквідовані, і село до 1819 року належало до Станіславського циркулу.

Станом на 1765 рік у Середньому Майдані мешкало 4 євреїBałaban M. (ed.). Spis Żydów i Karaitów ziemi halickiej i powiatów trembowelskiego i kołomyjskiego w r. 1765. — Akademia Umiejętności, 1909 .

За даними перепису населення регіону, проведеного у 1786 році, населення Старого Майдану становило 254 особи, Майдану Граничного (згодом став присілком Старого Майдану) — 52 особи. Власником села був граф Вінцентій ПотоцькийСіреджук П. Чисельність населення Прикарпаття в останній чверті XVIII ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — 2012. — Вип. 21. — С. 3-13. Дані наведено з так званих «тек Шнайдера», що зберіаються у Національному архіві Какова.

Австрійська імперія (1804—1867) та Австро-Угорщина (1867—1918)

Село Середній Майдан та Глинки належали родині Дубсів.

, доктор медицини, володів землею та гутою, обирався депутатом Галицького сейму першої каденції в третій (міській) курії від виборчого округу міста КоломияSprawozdania z posiedzeń Sejmu Krajowego Galicyjskiego we Lwowie.1861. Стор. 405 }}. Виконував повноваження депутата з 1861 по 1865 рікWykaz Członków Sejmu Krajowego Królewstwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież Wielkiego Xięstwa Krakowskiego. 1863 . Станом на 1862 рік Лазар Дубс значився у довідниках лікарем, що проживає у Середньому МайданіHandbuch des Statthalterei-Gebietes in Galizien: für das Jahr 1862. Стор. 391 . Мав відповідну освіту: у 1832 році він захистив дисертацію з медицини на тему кровохаркання у Віденському університетіWiener Universitäts-Schematismus ; herausgegeben von Anton Pillebois Стор. 106 .

Після його смерті села перейшли у власність до його сина Альфреда ДубсаGazeta Lwowska, nr 217, 1885.09.23 (роки життя 1861—1897)Dr. Alfred Dubs, який, ймовірно, мешкав у Відні.

1860-ті роки були роками неврожаю, зубожіння населення, голоду та епідемій. 1865 року Галицький Сейм розглядав сотні звернень від сільських громад про відміну чи відстрочення стягнення податків та надання грошової допомоги задля запобігання голоду. Громада Середнього Майдану та Глинок також через свого посла звернулася до Сейму:

Станом на 1876 рік у селі вже була початкова школа, у якій вчителював Михайло Данилович ()Kalendarz Dla Nauczycieli na rok 1876, Karol Widmann, 1876. — Стор. 347 .

У 1880 році у селі Середній Майдан проживало 880 мешканців і в Граничному МайданіГраничний Майдан був частиною Середнього Майдану, одним з присілків до 1934 року. 1934 року, за Розпорядженням Ради Міністрів Польської Республіки, Граничний Майдан був вилучений зі складу Середнього Майдану і приєднаний до гміни Тлумачик (зараз Товмачик) Коломийського повіту. Див.: (1) Ludwik Dziedzicki. Majdan Graniczny / Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 5, 1884. — str. 914, punkt 26; (2) Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o wyłączeniu z powiatu nadwórniańskiego przysiółka Majdan Graniczny i włączeniu go do powiatu kołomyjskiego. ще 70 Ludwik Dziedzicki. Majdan Średni / Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 5, 1884. — str. 914—915, punkt 30. «Власність більша»«Власність більша» (пол. «własność większa»)  — та, що належала шляхті, пану. Див. Obszar dworski у польській Вікіпедії налічувала орної землі 109, луків і садів 577, пасовищ 46, лісу 5547 морґів. «Власність менша»«Власність менша» (пол. «własność mniejsza») належала селянам — орної землі 319, луків і садів 528, пасовищ 43, лісу 3 морґи.

В селі була каплиця і ґмінна позичкова каса з капіталом 236 «злотих в австрійській валюті». Греко-католицька парафія знаходилась у сусідньому селі Глинки, а римо-католицька — в Отинії. Станом на 1866 рік священником у греко-католицькій церкві Святого Миколая у Глинках був Антоній Депутович (народжений у 1824 році, висвячений у 1851 році); церква налічувала 1201 парафіян з сіл Глинки і Середній МайданSchematismus universi venerabilis cleri archidioeceseos metropolitanae graeco-catholicae Leopoliensis pro anno domini 1866. — Стор. 152 .

В 1914—1916 роках в Середньому Майдані було організовано читальню «Просвіти», яка розмістилась біля сільської церкви (найімовірніше, збудованої у кінці ХІХ століття) Бібліотека-філія с. Середній Майдан на сайті Надвірнянської центральної районної бібліотеки.

Промисловість у селі

Виробництво скла у Середньому Майдані мало давню історію. Перша згадка про скляну гуту датується 1839 роком. Декретом від 24 червня 1839 року Крайова губернія у Львові дозволила Феліксові Вільгельмові Гольберштамові відкрити в селі скляну гуту. А вже 9 листопада 1853 року з проханням дозволити йому продовжувати виробництво скла на цій гуті звернувся , на що була дана згода 9 травня 1854 року. Станом на 1885 рік на скляній гуті Дубса працювали: 31 чоловіків, 3 жінок та 18 підлітків протягом 160 днів на рік. 1898 року на ній працювало 69 робітників, а в 1907 та 1909 роках — по 64.

У 1901 році робітники працювали 3,5 зміни по 12 годин на тиждень, а заробітна плата на тиждень складала (у коронах): тафельники (2 особи) — відповідно по 40–50; помічники тафельників (5) — по 10; дувачі (9) — по 34–36; випрямлювачі тафель (2) — по 18; пакувальник (1) — 12; кочегари (2) — по 7; майстер (1) — 75–80.

У 1908 році їх платня була (у коронах): тафельники (5 осіб) — відповідно по 50; помічники тафельників (5) і дувачів (24) — по 10; дувачі (16) — по 25–30; випрямлювачі тафель (2) — по 12–15; пакувальник (1) — 15; кочегари (2) — по 7; поденні робітники (4) — по 1,5–2,5 за день; майстер (1) — 35—45.

У 1907 році головний будинок скляної гути згорів, проте в 1908 його відбудували.

У 1912 році у Середньому Майдані «Нагель Ізраель державна гута скла» (у власності «Блау і Епштейн» у Кракові і братів Рубінштейнів у Львові) випускала листове скло, пляшки, аптечну тару. Тут працювало 60 робітниківSkorowidz przemyslowo-handlowy krόlewstwa Galicyi. — Lwόw, 1912. — Wyd. II. — str. 423 на сайті Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa.

Станом на 1880 рік в селі знаходився паровий тартак (лісопильня) потужністю 10 коней, з 2 траками, 12 пилами звичайними і 1 циркулярною, а також водний тартак з 1 траком і 2 звичайними пилами. Перший з них щороку переробляв 4050 куб. метрів ялиці і смереки і видавав 2850 куб. метрів дощок, брусів і лат. А другий переробляв 230 куб. метрів деревини і видавав 150 куб. метрів дощок, брусів і лат. Більший тартак, окрім того, щороку виробляв 1 000 000 шт. ґонту.

Станом на 1912 рік в Середньому Майдані функціонував млин Мойзеса Авґенбліка та Антонія ЗілинськогоSkorowidz przemyslowo-handlowy krόlewstwa Galicyi. — Lwόw, 1912. — Wyd. II. — str. 680 на сайті Podkarpacka Biblioteka Cyfrowa.

Перша світова війна

Під час т. зв. Прутської операції 1 — 6 червня 1915 року Першої світової війни, у Середньому Майдані дислокувався під командуванням , який докладно описав перебіг операції у своїх спогадахДмитрий Парский. Операция частей XXX армейского корпуса на Пруте и в предгориях Карпат между Делятин —Коломыя 19 —24 мая (1 —6 июня) 1915 года (Прутская операция) на сайті Русская армия в Первой мировой войне.

Західноукраїнська Народна Республіка (1918—1919)

Середній Майдан територіально належав до Західноукраїнської Народної Республіки, проголошеної у 1918 році. В результаті польсько-української війни у липні 1919 року місцевість відійшла Польській Республіці.

Польська окупація (1919—1939)

Станом на 1921 рік Середній Майдан був центром сільської ґміни у Надвірнянськім повіті Станиславівського воєводства другої Речі Посполитої. До ґміни входили також села Беднарівка, БредтгаймНімецька колонія біля с. Сідлище, зараз не існує., Глинки, СедліскаSkorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników Pierwszego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. T 14 : Województwo Stanisławowskie. Warszawa. 1923. — Str. 11. .

1 липня 1924 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі з ґміни Майдан Середній Надвірнянського повіту вилучено присілок Сєдліска Бредтгайм і утворено з нього нову ґміну.Dz.U. 1924 nr 16 poz. 168

З 1 серпня 1934 року до 17 вересня 1939 року17 вересня 1939 року — дата вторгнення СРСР до Польщі до ґміни Середній Майдан входили села Середній Майдан, Гаврилівка, Горішній Майдан, Парище і ВелесницяRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu nadwórniańskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie на сайті Internetowy System Aktów Prawnych.

Згідно з переписом населення Польщі 1921 року, у Середньому Майдані був 321 будинок, населення складало 1733 осіб. З них: 826 чоловіків (47,7 %) і 907 жінок (52,3 %).

За віросповіданням населення поділилося на: 913 римо-католиків (52,7 %), 751 греко-католиків (43,3 %), 1 іншого християнського визнання (0,1 %), 68 юдеїв (3,9 %). Національний склад населення села був такий: 1235 поляків (71,3 %), 477 українців (27,5 %), 21 євреїв (1,2 %)Кількість юдеїв (68) за віросповіданням і кількість євреїв (21) за національністю не збігаються. Можливо, це пов'язано з тим, що не всі юдеї знали іврит чи ідиш, а тому могли себе відносити до інших народностей.