Айзеншто́к Ієремі́я Я́кович (, м. Єлисаветград (нині Кропивницький), Російська імперія — , м. Ленінград (нині Санкт-Петербург), СРСР) — український і російський літературознавець, текстолог, бібліограф, педагог.
Життєпис Народився в м. Єлисаветград (Херсонська губернія, Російська імперія), нині Кропивницький, Україна. Батько — фармацевт, службовець. Друкуватися почав з 1917 року.
Закінчив історико-філологічний факультет Харківського інституту народної освіти (1921), згодом аспірантуру при ньому (1925). Був учнем М. Сумцова, О. Білецького. Кандидат філологічних наук (1935).
З 1926 по 1931 рік був науковим співробітником, обіймав посаду вченого секретаря Інституту Тараса Шевченка в Харкові.
Був мешканцем будинку «Слово»Ієремія Якович Айзеншток, Proslovo.com.
З 1934 року — в Ленінграді (вчений спеціаліст Інституту російської літератури (1934—1936), викладач у ВНЗ міста).
Учасник Другої світової війни.
Помер у м. Ленінград, РРФСР, СРСР (нині Санкт-Петербург).
Наукова діяльність Становлення шевченкознавства як самостійної дисципліни у 1920-х роках увінчалося створенням 1926 року за дієвою участю Айзенштока Інституту Тараса Шевченка в Харкові (наступником розгромленого в 1934 році Інституту Тараса Шевченка є Інститут літератури ім. Шевченка НАН України, створений 1936 року).
У галузі шевченкознавства предметом його наукових інтересів є біографія Тараса Шевченка, творча лабораторія, шевченківська текстологія, фольклоризм Шевченка, зв'язки поета з російською літературою і визвольним рухом у Росії.
У діяльності Айзенштока як шевченкознавця виокремлюють три періоди: 1) 1920-ті — початок 1930-х років; 2) 1930-ті; 3) повоєнні рокиАйзеншток Ієремія Якович // Літературна енциклопедія Черкащини. Т. 1: А–К / Володимир Поліщук; уклад. В.Т.Поліщук. – Черкаси: Чабаненко Ю.А., 2020. – С. 12..
Підготував перше повне коментоване видання Шевченкового «Щоденника» (під назвою «Дневник», Харків, 1925).
За участі і за редакцією Айзенштока здійснено низку інших видань творів поета. Брав участь у наукових шевченківських конференціях. У збірниках праць цих конференцій опубліковано й статті Айзенштока.
Завдяки І. Айзенштоку до України з Москви й Ленінграда повернули унікальні речі Т. Г. Шевченка: лист поета до Григорія Квітки-Основ'яненка, п'ять художніх полотен Кобзаря, автограф поеми «Мар'яна-черниця», 80 малюнків.
Дослідник творчості Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Миколи Гоголя, Гліба Успенського, Миколи Чернишевського, Миколи Некрасова. Автор близько 600 праць.
Після смерті Айзенштока його архів та величезну бібліотеку повернуто в УкраїнуГальченко Сергій. Відділ рукописних фондів і текстології // Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. 1926—2001. Сторінки історії. 75 / О. В. Мишанич (відп. ред. та упор.). — : Наукова думка, 2003. — С. 35. — . Архів нині зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Колекцію — особову бібліотеку Айзенштока, що нині зберігається в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського, запропоновано включити до Державного реєстру національного культурного надбання УкраїниПерелік колекцій-книжкових пам'яток з фондів НБУВ, що пропонуються для внесення до ДРНКН // Сайт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського..
Деякі праці Микола Хведорович Сумцов (1923). Літературні й громадські погляди Я. Щоголева (1925). Тургенев і Шевченко (1926). До історії видань творів Г. Ф. Квітки (1927). Десять років «Опоязу» (1927). П. Гулак-Артемовський: Матеріали до біографії та істор.-літ. оцінки (1927). Як працював Шевченко (1940).
Примітки
Джерела — С. 26—27. Бородін В. С. Айзеншток Ієремія Якович // — С. 30—31. Бородін В. С. Айзеншток Ієремія Якович // .
Посилання Айзеншток, Ієремія Якович // ВУЕ Ієремія Айзеншток. Котляревщина Виставка «Письменники-земляки — уродженці нашого міста» Українські пропілеї. Т. 1 : Котляревщина / ред., вступ. ст. й приміт. І. Айзенштока. — Харків: Держ. вид-во України, 1928.—455, 4 с. — (Бібліотека українських класиків).