Золотий червінець (), іноді називається «Сіячем» () — золота монета, викарбувана в СРСР у 1923 році. У 1975—1982 роках Держбанк СРСР випустив монети, які зберегли зовнішній вигляд монети зразка 1923 року, але зі зміненими датами. Діюча інвестиційна монета Банку Росії з номіналом 10 рублів.
Опис Аверс: в центрі — герб РРФСР: оточений вінком з колосків щит із зображенням на ньому серпа і молота на фоні сонячних променів; по колу — написи, обрамлені колом з крапок: вгорі — ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН, СОЕДИНЯЙТЕСЬ!, знизу під гербом — Р. С. Ф. С. Р..
Реверс: зображення селянина-сіяча на тлі плуга, сонця, що сходить і заводів. По колу — написи, обрамлені колом з крапок: вгорі — ОДИН ЧЕРВОНЕЦ, знизу ліворуч — рік карбування.
Гурт: втиснутий напис (за роками випуску): 1923 — 1 ЗОЛОТНИК 78,24 ДОЛИ ЧИСТОГО ЗОЛОТА , 1925 — ЧИСТОГО ЗОЛОТА 7,74234 ГРАММА , 1975—1976 — 1 ЗОЛОТНИК 78,24 ДОЛИ ЧИСТАГО ЗОЛОТА, 1977—1982 — 1 ЗОЛОТНИК 78,24 ДОЛИ ЧИСТОГО ЗОЛОТА або 1 ЗОЛОТНИК 78,24 ДОЛИ ЧИСТОГО ЗОЛОТА .
Номінал: 1 червінець. Метал і проба: золото-900. Загальна маса: 8,603 г. Зміст хімічно чистого золота: не менше 7,742 г. Діаметр: 22,60 мм. Товщина: 1,70 мм.
Історія монети
Монета 1923 року Одночасно з випуском паперових червінців, в жовтні 1922 року було прийнято рішення про випуск золотих червінців у вигляді монетДекрет Совнаркома РСФСР от 26 октября 1922 «О чеканке золотых червонцев» lawru.info Процитовано 22 квітня 2020 . Вимоги до характеристик монети були раніше визначені листом виробничо-комерційного відділу валютного управління Наркомфіну від 11 серпня 1922 року на адресу начальника монетного дворуЦентральный государственный архив Санкт-Петербурга. Ф. 1516 (Ленинградский монетный двор). Оп.7 Д.8 Л.3.В. Ю. Сидоров, В. В. Дмитриев «О чеканке в СССР золотой монеты в 1923—1924 годах» staraya-moneta.ru Процитовано 22 квітня 2020 . Згідно з документом червінець повністю відповідав дореволюційній монеті в 10 рублів: «Вес монеты равен б.монете в 10 рублей, т.е. лигатурный в 2 золотника 1,6 дол.- чистого золота 1 зол.78,24 дол.». Автором ескізів став керуючий Медальною і допоміжними частинами Монетного двору, художник-медальєр А. Ф. Васютинський (також автор остаточного варіанту ордена Леніна і першого значка ГТО). На аверсі монети був зображений герб РРФСР; на реверсі — селянин-сіяч, виконаний за скульптурою І. Д. Шадра (натурщиками були два селянина села Пригова Шадринського повіту Перфілій Петрович Калганов і Кіпріян Кирилович Авдєєв), яка нині перебуває в Третьяковській галереї. Карбування монети було розпочато на Петроградському монетному дворі 27 серпня 1923 року, одночасно з карбуванням 5- і 10-рублевої монети царського зразка. Загальний тираж викарбуваної золотої монети в 1923—1924 роках склав 2 751 200 екземплярів. У тому числі золотих червінців «Сіяч» було виготовлено 100 000 екземплярівО чеканке золотых монет. Из протокола № 16 заседания политбюро ЦК РКП(б). 12 июля 1923 г. docs.historyrussia.org Процитовано 22 квітня 2020 .
Деякі дослідники вважають, що випуск золотої монети проводився з метою її використання для розрахунків із західними країнами. Однак, архівні документи цю версію не підтверджують. Карбування було здійснено з метою реалізації заходів щодо підтримки знову введеної валюти — паперового червінця: «… необходимо иметь резервы для того, чтобы свободная активная часть золотого фонда могла бы в случае нужды повоевать на рынке за устойчивый паритет червонца …»Доклад Народного комиссара финансов Г. Я. Сокольникова на Совещании в социалистической академии по вопросу о денежной реформе 23 ноября 1923 г. docs.historyrussia.org Процитовано 22 квітня 2020 . «Воювати» доводилося за рахунок валютної і золотої інтервенції на внутрішньому і зовнішньому ринках, обсяг якої тільки в золотій монеті за період з кінця 1922-го по 1926 роки за даними валютного Управління Наркомфіну перевищив 64 822 000 золотих рублівИнтервенция золота и инвалюты — обороты и результаты за 1922/23, 1923/24, 1924/25, 1925/26 гг. (по данным Валютного управления НКФ СССР) docs.historyrussia.org Процитовано 22 квітня 2020 . При цьому золотий червонець «Сіяч» в спекулятивних угодах золотовалютної інтервенції і в обігу на внутрішньому ринку участі не брав участіСтатья «Первая золотая монета СССР: червонец 1923» sovmint.ru Процитовано 22 квітня 2020 . У 1925—1926 роках на Ленінградському монетному дворі додатково були викарбувані золоті монети зразка періоду правління Миколи II номіналом 5 і 10 рублів (із зазначенням року на реверсі «1911», і, можливо, «1898»), на суму 25 110 000 золотих рублів Елена Киселева «Последние монеты последнего царя» Центральный государственный архив Санкт-Петербурга. Ф. 1516 (Ленинградский монетный двор). Оп.11 Д.26 Л.9. .
З кінця 1922-го по травень 1923 року купівельна спроможність золотого червінця була гранично висока. Золота «десятка» оцінювалася на ринку у 12 500 карбованців радзнаками 1922 року; Держбанк оцінював один червінець у 11 400 карбованців радзнаками. Широке впровадження золотого червінця в фінансову систему призвело до того, що він, починаючи з жовтня 1923 року, став засобом вимірювання для всіх валют та товарів і мав велике значення для грошового обігу до завершення грошової реформи. Припинення карбування золотої монети було обумовлено декількома причинами, як внутрішніми, так і зовнішніми. Після стабілізації радянської валюти керівництво країни вважало недоцільним проведення подальшої політики золотовалютної інтервенції на внутрішньому ринку і відповідно карбування золотої монети. До того ж, основний ідеолог проведеної фінансової політики Г. Я. Сокольников в 1926 році в результаті внутрішньополітичної боротьби покинув пост Народного комісара фінансів. Крім того, на світовому ринку повсюдно відбувалася відмова від розрахунків в золотій монеті на користь золотих злитків і стійких валют (швейцарський франк, фунт стерлінгів, долар США).
Пробна монета 1925 року Після утворення 30 грудня 1922 року Союзу Радянських Соціалістичних Республік, вже в січні 1923 року було прийнято рішення про випуск монет з новими геральдичними символами, герб РРФСР необхідно було замінити гербом СРСР. У червні 1923 року було підготовлено технічні вимоги до конкурсу на виготовлення ескізів для нових монет, у тому числі і червінців, а 3 липня 1923 року учасникам, художникам-медальєром направлена Постанова за № 404993: «Художнику: С. Н. Грузенбергу […] А. Ф. Васютинскому […] Е. Е. Лансере […] С. В. Чехонину. Валютное Управление НКФ просит Вас составить эскизы для штампов монет СССР: 1/одного рубля /серебряного/, 2/одного полтинника 3/одного червонца /золотого/. Необходимо представление Вами рисунков следующих вариантов лицевой стороны монеты /независимо от достоинства монеты/, а именно изображений: 1/рабочий и крестьянин 2/рабочий один 3/крестьянин один 4/свободный вариант. На оборотной стороне монеты должны быть помещены: Буквы СССР, изображение герба СССР и надпись „Пролетарии всех стран соединяйтесь“ […] Срок представления 12 часов дня 15-го сентября 1923 года […]»Центральный государственный архив Санкт-Петербурга. Ф. 1516 (Ленинградский монетный двор). Оп.10 Д.3 Л.6..
22 листопада 1923 року на адресу Монетного двору надійшов лист Валютного Управління Наркомфіну про затвердження ескізів художника С. М. Грузенберга: «Валютное Управление настоящим препровождает Вам утвержденное Народным Комиссаром Финансов Г. Я. Сокольниковым 13 ноября с.г.: 1/фотографические снимки рельефов новой российской монеты, а именно: […] в/Золотой монеты в 1 червонец с изображением на лицевой стороне крестьянина, идущего по полю со снопом колосьев»Центральный государственный архив Санкт-Петербурга. Ф. 1516 (Ленинградский монетный двор). Оп.10 Д.3 Л.16. . Однак затверджені ескізи зустріли досить негативну реакцію з боку керівництва Монетного двору, у тому числі і А. Ф. Васютинського. Для вирішення розбіжностей 27 листопада 1923 року відбулося засідання Заводоуправління Монетного двору за участю С. М. Грузенберга і двох заступників начальника Валютного Управління Наркомфіну: М. Я. Лазерсона і Р. Я. Каркліна. У підсумку, згідно Протоколу засідання, більшістю голосів (проти проголосував лише М. Я. Лазерсон) були затверджені ескізи одного рубля і одного полтиника в редакції С. М. Грузенберга з певними доопрацюваннямиЦентральный государственный архив Санкт-Петербурга. Ф. 1516 (Ленинградский монетный двор). Оп.10 Д.3 Л.21. . Що стосується червінця, то Монетному двору було запропоновано виготовити в терміновому порядку гіпсову копію з гербом СРСР, залишивши на другому боці зображення з монети 1923 року карбування 1 червінець, тобто «Сіяча».
Надалі у 1924—1925 роках були проведені підготовчі заходи для карбування червінця нового зразка, у тому числі підготовлений інструмент і виділено золото. Однак, з невідомих причин масове виготовлення цього варіанту так і не було реалізовано. Були випущені тільки пробні екземпляри, датовані 1925 роком, які мають виняткову рідкість. Одна монета була виготовлена в мідному виконанні і 5 екземплярів в золоті. Два екземпляра в золотому виконанні зберігаються в музеї ДМОМ. Решта три в зібраннях Держзнаку, у тому числі один представлений в Музеї історії грошей, розташованому в будівлі Аннинського Кавальєру на території Петропавлівської фортеці. Крім того, в Ермітажі і музеї Санкт-Петербурзького монетного двору зберігаються односторонні відбитки в латуніУникальный советский червонец продадут на аукционе в Москве mobus.com Процитовано 22 квітня 2020 . 12 квітня 2008 року в Москві на аукціоні «Колекційні російські монети і медалі» мідний червінець «Сіяч» із колекції Б. Биховського пішов з молотка за рекордні 5 мільйонів рублів (при стартовій ціні 1 мільйон рублів)Лот № 461. Червонец 1925 года. Пробный. Ленинградский монетный двор numizmat.net Процитовано 22 квітня 2020 .
Повторний випуск 1975—1982 років У 1975 році Держбанк СРСР відновив карбування «Сіяча». Спочатку було випущено 250 000 монет, з 1976-го по 1982 роки щорічно випускалося по 1 мільйону золотих монет, у якості анциркулейтед. Крім того, у 1980 році до Московської олімпіади випустили 100 000 монет підвищеної якості (пруф)Инвестиционные монеты России: от «Сеятеля» до «Георгия Победоносца». Монеты из драгоценных металлов превратились в одну из форм сбережения. // Виталий Васильков. «Банкноты стран мира» № 5, 2006 // Виталий Васильков, Каталог-справочник «Банкноты стран мира», № 5, 2006 года bankir.ru Процитовано 22 квітня 2020 . Карбування проводилося Московським і Ленінградським монетними дворами, позначення монетного двору — на гурті (відповідно «ММД» і «ЛМД»).
Золотий червінець в Російській Федерації Після розпаду СРСР золоті червінці 1975—1982 років продовжували залишатися платіжним засобомПостановление Президиума Верховного Совета Российской Федерации от 17 Июля 1992 г. N 3353-1 «О реализации на внутреннем рынке золотых монет номиналом 10 рублей (новоделов червонцев образца 1923—1924 годов)» lawru.info Процитовано 22 квітня 2020 . Після деномінації 1998 року, з 1 січня 1999 року за рішенням Банку Росії золоті червінці втратили статус валюти Російської Федерації, однак в 2001 році Рада директорів Банку ухвалила рішення про відновлення обігу золотих червінців 1975—1982 років як законного платіжного засобуЦентральный Банк Российской Федерации. Указание от 9 сентября 1998 г. № 378-У lawrussia.ru Процитовано 22 квітня 2020 Центральный Банк Российской Федерации. Указание от 18 июня 2001 г. N 979-У «Об Особенностях обращения инвестиционных монет Червонец и „Соболь“ и их учета кредитными организациями» lawru.info Процитовано 22 квітня 2020 .