Іменики в міжслов'янській мові Так само як і в всіх слов'янських мовах іменики мають № роди(Чоловічій, Жіночій, Середній) Два числа(Множина та Однина) і сім відмінків (називний, знахідний, родовий, давальний, орудний, місцевий, кличний). Розберемося з ними по черзі Класи Імеників Існує 4 класи імеників До першої відміни належать усі іменники чоловічого роду, що закінчуються на приголосний, а також іменники середнього роду, що закінчуються на -о або -е. І в середині даного класа розрізняють ще підкласи. До другої відміни належать усі іменники жіночого роду на -а. ІІІ відміна всі іменники жіночого роду на приголосний. Факультативна четверта (атематична) відміна обговорюється нижче Підкласи першого класу У межах першої відміни ми розрізняємо три типи. Ця різниця стосується лише називного, знахідного та кличного: Одушевлений чоловічий рід (тварини та особи чоловічої статі): знахідний відмінок завжди ідентичний родовому Неживі відмінки чоловічого роду (всі інші іменники чоловічого роду): знахідний відмінок завжди збігається з називним. Середній рід: називний, знахідний і кличний завжди ідентичні. Ще розрізняють моделі твердого та м’якого відмінювання. М’які стебла – це стебла, які закінчуються на š, ž, č, c, j, љ або њ. Як правило, після м’якої основи -о і -ы закінчення стають -е, -є стає -и. Відмінювання однини та множини Однина
Множини Файл Інтерослав таблиця.png 400px безрамки центр Примітка Місцевий відмінок однини - це те, де слов'янські мови найбільше відрізняються. Рекомендоване закінчення -у (тобто те саме, що й давальний), яке в більшості мов зустрічається принаймні в деяких випадках. Крім того, можна використовувати -є після твердих приголосних і -и після м’яких приголосних (наприклад, брате, муже . У кличному відмінку k, g і h стають č ž і š перед e: чловік → чоловіче, Бог → Боже. Слова на -ец мають кличне закінчення -че замість очікуваного -цу: отець → отче. Деякі іменники, що закінчуються на твердий приголосний, мають у науковому правописі м’який приголосний, напр. гость „гість”, лікарь „лікар, лікар. Вони можуть мати як тверде, так і м’яке відмінювання: родмн. гость або гостев. Слова на -анин втрачають морфему -ин- у множині: наз.одн. Слов'янин, род.одн. Словјанина, але: наз.мн. Слов'яни, род.мн. Слов'янов. На -а є кілька слів, що позначають осіб чоловічої статі, наприклад слуга «слуга», колега колегові «колега», суддя «суддя» сюдееві тощо. У множині вони відмінюються як брат або муж, але в однині вони дотримуються моделі другої відміни. Приклади Відмінювання іменників чоловічого роду Практично всі іменники чоловічого роду закінчуються на приголосний. Загалом, для іменників чоловічого роду існує лише одна модель відмінювання, але слід пам’ятати кілька речей:
У випадку одушевлених іменників (тварини та особи чоловічої статі) знахідний відмінок завжди збігається з родовим, тоді як у випадку неживих предметів знахідний відмінок збігається з називним. Після м'якого приголосного закінчення -ом, -ов і -ы змінюються на -ем, -ев, -е. Одушевлені іменники мають закінчення називного відмінка множини -и замість закінчення -и/-е неживих іменників. Чотири приклади: брат „брат”, домівка „будинок”, муж „людина”, край „країна”. + Живий твердий однина множина називний брат брати знахідний брата братів родневий брата братів давальний брату братам орудний братом братами місцевий брату братах кличний брате брати + живий (м'який) однина множина називний муж муж'я знахідний мужа мужа родовий мужа мужеві давальний мужу мужам орудний мужем мужами місцевий мужу мужах кличний мужу муже + неживий (твердий) однина множина називний дом доми знахідний дом дом родовий дома домов давальний дому домам орудний домом домами місцевий дому домах кличний доме доме + неживий (м'який) однина множина називний край крає знахідний край крає родовий край крає давальний край крайом орудний краєм крайами місцевий крає край кличний крає крає