Би́рлад (Берладь, ) — місто на сході Румунії, у повіті Васлуй. Розташоване в Румунській Молдові, на річці Бирлад. З населенням 52,5 тис. мешканців (2021) Бирлад — друге за кількістю населення місто повіту. 1950 року Бирлад став центром регіону Бирлад, одного з п'ятнадцяти регіонів, що складали Румунську народну республіку. У той час у Західній Молдові тільки Сучава, Ясси, Бакеу і Галац, опріч Бирлада, користувалися статусом міста регіонального значення. Згодом Бирлад утратив статус центру регіони, ставши центром району в регіоні Ясси. Адміністративна реформа 1968 року розмістила Бирлад у повіті Васлуй.

Географія З географічної точки зору, муніципалітет Бирлад розташований неподалік від перехрещення паралелі 46° північної широти і меридіана 27° східної довготи. Місто лежить у східній частині Румунії. У фізико-географічному регіоні Молдовської височини Бирлад розташований у зоні переходу між пагорбами Фельч на сході і пагорбами Коліна на заході. Місто лежить у долині річки Бирлад, від якої бере свою назву.

У місцевості неподалік Бирлада розташовано багато долин річок, що зливаються. Дороги завжди будувалися вздовж долин річок, даючи місту добре дорожне сполучення з сусідніми містами. Аналалізуючи розвиток місцевості, географ Вінтіла Міхейлеску зараховує Бирлад до типових долинних торгових міст.

Найбільша високість на теренах міста складає 172 м, найменша — 89 м.

Клімат Температура повітря систематично вимірюється від 1896 року. Виміри дають такий середній показник: середньорічна температура складає 9,8 °C. Найгарячіший місяць — липень, із середньою температурою 21,4 °C, найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −3,6 °C. Екстремальні значення, що були записані на місцевій метеорологічній станції, такі: найвищу температуру, 39,7 °C, було зафіксовано 30 липня 1936 року, абсолютний мінімум, −30,5 °C, було зафіксовано 25 січня 1942 року.

Історія Бирлад був головним містом краю, де оселялися берладники з Русі. Із містом пов'язаний вигнаний перемишлянський князь Іван Берладник.

Господарство Вузол шосейних і залізничних шляхів. Залізнична станція на магістралі Ясси — Галац. Торговий центр сільськогосподарського району з підприємствами по обробці сільськогосподарської сировини. Кулькопідшипниковий завод і швейна фабрика, підприємства харчової та деревообробної промисловості.

Бирлад — центр зернового й виноградарського району.

Населення За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 52 475 осіб. Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 43 821 83,5 % роми 1228 2,3 % угорці 8 < 0,1% італійці 6 < 0,1% греки 5 < 0,1% євреї 5 < 0,1% росіяни-липовани 4 < 0,1% інші народи 10 < 0,1% Також у місті проживають українці, німці, турки, словаки, поляки, вірмени та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 44 858 85,5 % ромська 172 0,3 % угорська 8 < 0,1% італійська 7 < 0,1% німецька 3 < 0,1% російська 3 < 0,1% інша мова 8 < 0,1% Також рідною мовою називали українську, турецьку, словацьку, грецьку, албанську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 43 907 83,7 % євангелісти 191 0,4 % римо-католики 105 0,2 % атеїсти 83 0,2 % п'ятдесятники 81 0,2 % не релігійні 80 0,2 % адвентисти 65 0,1 % старообрядці 31 < 0,1 % свідки Єгови 28 < 0,1 % агностики 28 < 0,1 % інша релігія 26 < 0,1 % баптисти 16 < 0,1 % православні (сербська церква) 16 < 0,1 % євангельські християни 10 < 0,1 % лютерани 7 < 0,1 % греко-католики 6 < 0,1 % мусульмани 5 < 0,1 % іудеї 5 < 0,1 % реформати 4 < 0,1 % Також у місті проживають євангелісти аугсбурзького сповідання та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Відомі особистості У поселенні народились: Константин Василіу-Решкану (1887—1980) — румунський військовий діяч. Єлена Бібеску (1855—1902) — румунська піаністка.

Культура

У місті є державний театр.

Див. також Берладська дорога Марк Елі Раваж

Примітки

Література