Ланкійські таміли (, також ) або Цейлонські таміли, так само знані як Ілам таміли (самоназва) — це південна гілка тамільського народу на острові Шрі-Ланка. За даними антропологічних та археологічних досліджень історія ланкійських тамілів дуже довга і тісно пов'язана з історією Шрі-Ланки. Вони точно жили на острові в II-му столітті до н. е. Iravatham Mahadevan, Aryan or Dravidian or Neither? — A Study of Recent Attempts to Decipher the Indus Script (1995–2000), ELECTRONIC JOURNAL OF VEDIC STUDIES (EJVS), Vol. 8 (2002) issue 1 (March 8) ISSN 1084-7561 Mathivanan and K.Indrapala (1981), , Jaffna Seal — An archaeological team led by K.Indrapala of the University of Jaffna excavated a megalithic burial complex at Anaikoddai in Jaffna District, SriLanka. In one of the burials, a metal seal was found assigned by the excavators to ca.3rd century BC Більшість сучасних ланкійських тамілів мають відношення до жителів королівства Джафна, яке існувало на півночі острова і вождівства Ваннімай на сході. Більшість живе в Північній і Східній провінціях, мала частина розсіяна по всій країні.

Попри культурні та мовні відмінності, генетичні дослідження показують, що ланкійські таміли тісно пов'язані з іншими етнічними групами на острові. Ланкійські таміли переважно сповідують індуїзм, однак є і значне християнське населенням. Ланкійська тамільська література, представлена переважно релігійними та науковими творами, процвітала за часів середньовіччя в королівстві Джафна. З початку громадянської війни в 1980-х роках тамільська література переносить увагу на теми пов'язані з конфліктом. Ланкійські тамільські діалекти відрізняють великою кількістю архаїзмів і збереженням слів, що не використовуються в повсякденному спілкуванні в Тамілнаді (тамільському штаті Індії).

Після того, як Шрі-Ланка здобула незалежність від Великої Британії в 1948 році, відносини між сингальською більшістю і тамільською меншістю були напруженими. Зростання етнічної та політичної напруженості, а також етнічні заворушення і погроми в 1956, 1958, 1977, 1981 і 1983 роках, призвели до формування і зміцнення воєнізованих груп, які виступають за незалежність тамілів. Спровокована цим громадянська війна призвела до загибелі понад 70 000 чоловік і зникнення тисяч інших.

Ланкійські таміли історично мігрували в пошуках роботи, зокрема, під час британського колоніального періоду. З початку громадянської війни в 1983 році більш ніж 800 тисяч тамілів покинули Шрі-Ланку, і багато з них емігрували в Індію, Канаду та Європу. Після закінчення громадянської війни в 2009 році, багато ланкійських тамілів знайшли притулок у Канаді і Австралії.

Історія

Остаточного консесусу з приводу присутності тамільського народу на Шрі-Ланці, також відомого як Ілам в ранній тамільській літературі, до періоду Середньої Чоли (близько X століття) не досягнуто. Одна з теорій свідчить, що організованої присутності тамілів не було на Шрі-Ланці до вторгнення з Південної Індії в X-му столітті нашої ери, інша теорія стверджує, що таміли були одними з перших жителів острова. Теорії про наявність тамільського населення на Шрі-Ланці є ґрунтом для розвитку циклу етнічних конфліктів.

Доісторичний період

Ведди, корінний народ острови, були тісно пов'язані з населенням Південної Індії і первісним населенням Південно-Східної Азії. Однак не представляється можливим з'ясувати на яких мовах вони говорили, бо мова ведда дуже сильно змінилася. Наги, корінні жителі острова були, скоріше всього, дравідійського походження і, ймовірно, говорили тамільською, вели схожий спосіб життя з дравідами заселявшими Мальдіви, Керала і Коромандельський берег, мали схожі вірування і культуру.

На думку К.Індрапала саме культурною дифузією, а не міграцією населення поширювалися пракріті і тамільська мова з півострова Індостан серед населення, що вже існувало на острові в епоху мезоліту, за сотні років до нашої ери. Indrapala, K. The Evolution of an ethnic identity: The Tamils of Sri Lanka , pp. 53-54 Були знайдені написи цього періоду тамільською мовою за допомогою і тамільської пракриту.

Схожі за культурою поселення мешканців стародавньої Шрі-Ланки на поселення стародавнього Тамілнаду в Індії на острові були знайдені в мегалітичних поховань в Помпаріппу на західному узбережжі і в Катхіравелі на східному узбережжі. Ці об'єкти мають велику схожість з похованнями в династії Пандья, вони були створені між V-им століттям до н. е. і II-им століттям нашої ери. de Silva, A. History of Sri Lanka, p. 129 Indrapala, K. The Evolution of an ethnic identity: The Tamils of Sri Lanka, p. 91 Знайдена археологами кераміка в (Кадірамалай) на північному узбережжі, датується 1300 роком до нашої ери, дуже схожа на кераміку в південної Індії. Археологи також зазначають велику схожість в практиці поховання в Південній Індії і на Шрі-Ланці близько X-го століття до нашої ери. Однак, індійські фахівці датують свої знахідки XV-им століттям до нашої ери. На Шрі-Ланці були проведені радіометричні дослідження артефактів з Анурадхапура, що належать до культури чорної і червоної кераміки покритих символами, які не мають відношення до брахми. Вони були датовані X-им століттям до нашої ери. Останки вождя періоду ранньої залізної доби були розкопані в Анайкоддай (Джафна). Ім'я «Ко Вета» бул вирізане брахмою на табличці знайденій поряд зі скелетом, поховання датується III-століттям до нашої ери. Ко, означає «цар» тамільською мовою, що можна порівняти з такими іменами, як Ко Атан, Ко Путівіра і Ко Па-пумаан, наявними в сучасних написах стародавньої південної Індії і стародавнього Єгипту. Indrapala, K. The Evolution of an ethnic identity: The Tamils of Sri Lanka, pp. 324

Історичний період

Черепки з написами на датовані II-им століттям до н. е., знайдені на півночі острова в Пунакарі (Джафна), були також знайдені на півдні в (). На південній кераміці було нанесено декілька написів, в тому числі назву клану — «Вела», назва пов'язана з династією з (древнього тамільської царства). Mahadevan, I. Early Tamil Epigraphy: From the Earliest Times to the Sixth Century AD , p. 48 Епіграфічні дані показують що люди, які називали себе «Дамелас» або «Дамедас» (написання пракритом тамільського слова) жили в місті Анурадхапура, столиці середнього царства Раджарата, і в інших районах Шрі-Ланки на початку 2-го столітті до н. е. Indrapala, K., The Evolution of an ethnic identity: The Tamils of Sri Lanka , p. 157 В ході розкопок в районі Тіссамахарама на півдні Шрі-Ланки були знайдені місцеві монети, викарбувані між II-им століттям до н. е. і II-м століттям н. е., на деяких з яких були написані місцеві тамільські особисті імена за допомогою символів ранньої тамільської писемності, Mahadevan, I. «Ancient Tamil coins from Sri Lanka», pp. 152—154 що дозволяет припускати, що місцеві тамільські купці брали активну участь в торгівлі на південному узбережжі острова наприкінці класичного періоду. Bopearachchi, O. «Ancient Sri Lanka and Tamil Nadu», pp. 546—549 Інші стародавні написи цього періоду говорять про тамільського купця, Dameda vanija gahapati Vishaka. тамільського домовласника в Іллубхараті Ilu bhartechi Dameda karite Dameda gahapatikana. і тамільського матроса Карава. Dameda navika karava. Два з п'яти стародавніх написів, які згадують дамедас (тамілів), знаходяться в Перія Пуллякулам в районі Вавунія, один знаходиться в Серувавіла в районі Тринкомалі, один знаходиться в Кудувіл в районі Ампара і один в місті Анурадхапура. У літературних джерелах згадується, що тамільські правителі завезли коней на острів у другому столітті до нашої ери за допомогою морських суден. Історичні документи встановлюють, що тамільські королівства, що існували на території сучасної Індії, були тісно залучені у справи острова приблизно з II-го століття до н. е. de Silva, CR Sri Lanka — A History , pp. 30-32 Mendis, GCCeylon Today and Yesterday , pp. 24-25 , і служили великою північною тамільською столицею і торговими центрами, які торгували з цими царствами і Римом з VI-го — II-го століття до нашої ери. Археологічні знахідки в цих містах і , історична поема, досить точно характеризують Нака-Тіву на Нака-Наду на півострові Джафна як прибутковий міжнародний ринок для торгівлі перлами і раковинами для тамільських рибалок.

В історичній поемі Махавамса, розповідається про те як тамільські мандрівники на чолі з царем вторглися на острів близько 145 року до н. е. Nadarajan, V., History of Ceylon Tamils , p. 40 Карікалан — король , син Еламцетценни, використовував міць розвиненого військово-морського для підкорення Цейлону в першому столітті нашої ери. Серед тамілів в той час були популярні індуїстський шиваізм, , джайнізм і секуляризм, в той час була поширена . стала впливовою в регіоні, коли династія Сатавахана народу телугу створила імперію Андхра та її 17-й монарх Хала (20-24 н. е.) одружився з принцесою з острова. Стародавні оселилися в східній частині острова в перші століття нашої ери, розвиваючи цей регіон. процвітав. В VI-му столітті нашої ери були розвинені постійні прибережні човнові маршрути на південь від півострова Джафна до шиваітських релігійних центрів в Тринкомалі () і далі на південь до Баттікалоа (Тхірукковіл), було створено кілька невеликих тамільських торгових поселень в Муллайтіву на північному узбережжі. Завоювавши острів і керуючи ним цар Нарасімха-варман I (630—668 н. е.) з династії Паллавів, як і його дід цар Сімхавішну (537—590 н. е.) був натхненником і керівником зведення і розвитку декількох (індуїстських храмів) по всьому острову, зокрема, на північному сході — тут паллавські дравідійські скельні храми сильно впливають на архітектуру регіону протягом кількох століть, бувши прикладом самого популярного архітектурного стилю. Humphrey William Codrington. Short History of Ceylon . pp. 36 Sachindra Kumar Maity. Masterpieces of Pallava Art . pp.4 Кількість тамільських солдатів перевезених з південної Індії між VII-им і XI-им століттями досягло такої величини, що місцевим нетамільським царям і вождям довелося покладатися на них як військову силу. В VIII-му столітті тамільські села як єдине ціле називалися Демель-Кабалла (Demel-kaballa) (тамільський наділ), Демелат-валадемін (Demelat-valademin) (тамільські села) і Демель-гамм-бім (Demel-gam-bim) (тамільські села і землі). Indrapala, K The Evolution of an ethnic identity: The Tamils of Sri Lanka , pp. 214—215

Середньовічний період

У IX-ому і X-ому століттях, вторгнення на острів Пандья і Чола закінчилися анексією острова Чола, яка тривала до другої половини XI-го століття н. е. de Silva, CR Sri Lanka — A History , pp. 46, 48, 75 Mendis, G.C. Ceylon Today and Yesterday , pp. 30-31 Smith, V.A. The Oxford History of India , p. 224 Раджараджа Чола I перейменований в північний престол Муммуді Чола мандали (Mummudi Chola Mandalam) після того як завоював північно-східну частину острова захищаючи тамільських купців від розграбування, ув'язнення і вбивства на острові протягом багатьох років. "Epigraphia Carnatica, Volume 10, Part 1, page 32 Завоювання Раджадхіраджа Чола I острова призвели до падіння чотирьох царів, один з яких, Мадавараджах, цар Джаффна, був з Раштракутів.