Аленников, або Алейников Микола Сергійович — службовець волзької пароплавної компанії у Нижньому Новгороді. Пізніше — управитель компанії в цьому місті. Також працював присяжним повіреним, директором Владикавказької залізниці. Був знайомим Тараса Шевченка
Біографія Микола Аленников був одним з засновників пароходного товариства «Русалка» у липні 1856 року. Менше ніж за рік підприємство було поглинуто більш потужним товариством «Меркурій», яке з 1859 року перетворилося на компанію «Кавказ і Меркурій».
Працював завідувачем кабестанного пароплаву, помічником керуючого пароплавства з пасажирських перевезень. На початку 1860-х років очолив нижегородську контору компанії «Кавказ і Меркурій» та увійшов до її ради директорів.
Пізніше працював присяжним повіреним, директором .
Учився у Тимофія Грановського, спілкувався з , який згадував його в спогадах. Аленников брав участь у нелегальних зібраннях «Землі і волі».
Мав ранги колезького секретаря, а пізніше — титулярного радника.
Помер 10 жовтня 1888 року, ймовірно покінчив життя самогубством.
Знайомство з Шевченком Тарас Шевченко познайомився з Аленниковим в Нижньому Новгороді, зустрічався з ним і в Петербурзі у 1858—1860 роках. Аленников познайомив Шевченка з нелегальною літературою. Поет згадував Аленникова в «Щоденнику» під прізвищем «Олейников».
Шевченко намалював портрет Аленникова, який не зберігся.
Джерела
Большаков, Л. Н. Оренбургская шевченковская энциклопедия: Тюрьма. Солдатчина. Ссылка (1847—1858) / Л. Н. Большаков. — Оренбург: ДиМур, 1997. — 513 с. : ил.