Бурка́нів — село в Україні, у Золотниківській сільській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 року — адміністративний центр колишньої Бурканівської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Розташоване в центрі району, на лівому березі річки Стрипа.

Поштове відділення — Золотниківське.

Населення — 873 особи (2003).

Історія

У селі виявлено трипільської, черняхівської культур та доби пізньої бронзи.

Перша писемна згадка — 1564. До кінця 18 століття називалося Кут.

На початок XIX століття із присілків Кут, Лєскавки, Підмур'я та хуторів Рудка, Лиса Гора було створено Бурканів.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Золотниківського повіту Тернопільського округу.

У 1867—1918 рр. у складі Теребовлянського повіту (Австро-Угорщина) .

У травні 1906 року страйкували місцеві селяни.

Уродженці села військовослужбовці Збройних сил Австро–Угорщини, учасники Першої світової війни (лише ті хто були поранені/ в полоні/ загинули):

Бабій Микола (1876 р.н.) — піхотинець 7–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію; Блат Маркус (1889 р.н.) — піхотинець 12–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення; Боцян Іван (1893 р.н.) — стрілець 37–го стрілецького полку, полонений Італією (м. Падула); Бродовський Станіслав (1877 р.н.) — піхотинець 5–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення; Гамілка Петро (1890 р.н.) — піхотинець 1–ї роти 55–го піхотного полку, полонений Російською імперією (м. Уфа); Гординський Григорій (1886 р.н.) — капрал 14–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (смт. Кроми); Гординський Едуард (1890 р.н.) — піхотинець 2–ї роти 33–го піхотного полку ландвера, пораненим потрапив у полон в Російську імперію (м. Іркутськ); Долат Семен (1889 р.н.) — резервний піхотинець штабу 55–го піхотного полку, полонений Російською імперією (м. Харків); Дудас Степан (1888 р.н.) — стрілець 37–го стрілецького полку, полонений Італією (Асінара); Кондорат Іван (1889 р.н.) — піхотинець 7–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію; Ксенчук Василь (1891 р.н.) — піхотинець 2–ї ерзацроти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (м. Бугульма); Кшренчук Василь (1873 р.н.) — піхотинець 20–ї роти 37–го піхотного полку ландвера, отримав поранення; Малавський Франц (1872 р.н.) — піхотинець 19–го полку ландштурму, потрапив у полон в Російську імперію; Паліхота Степан (1878 р.н.) — піхотинець 222–ї бригади ландштурму, потрапив у полон в Російську імперію; Романів Тимко (1877 р.н.) — піхотинець 1–ї роти 227–ї бригади ландштурму, потрапив у полон в Російську імперію (м. Задонськ); Савка Григорій (1887 р.н.) — резервний піхотинець 6–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (м. Москва); Скірський Петро (1881 р.н.) — резервіст 5–ї роти 55–го піхотного полку, потрапив у полон в Російську імперію (м. Омськ); Тауш Антон (1889 р.н.) — однорічний доброволець 5–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення; Федер Берл (1874 р.н.) — єфрейтор 23–го піхотного полку ландвера, отримав поранення; Худа Микола (1889 р.н.) — єфрейтор 2–ї роти 55–го піхотного полку, отримав поранення; Шварц Кхайм Озіаз (1884 — 17.01.1917) — піхотинець 55–го піхотного полку; Якименко Михайло († 20.09.1916) — однорічний доброволець капрал 6–ї роти 80–го піхотного полку, загинув; Після 1935 р. село належало до гміни Золотники.

Через пожежі 1922, 1940 і 1944 у селі не збереглося давніх архітектурних пам'яток.

До 1939 діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», гурток «Рідної школи».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотниківської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610818, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 529 виборців, явка 57,84 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,49 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 21,52 %, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 12,25 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 36,73 %, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 17,69 %, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 13,95 % .

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дошкільний заклад, ФАП, 2 магазини.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська85299.53 %російська20.23 %білоруська10.12 %румунська10.12 %Усього856100 %

Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Бурканові: вічко, вочко (отвір у вулику); геблівки (стружки від стругання фуганком, рубанком); гімнягі (кізяк); дзядзьо (дід); здречий (косоокий); мамура (фамільярна назва матері); мамця (пестлива назва матері); семінки (веснянки, ластовиння); татко (пестлива назва батька); чинити (чистити, наприклад пшеницю, жито решетом; виправляти шкіру; ремонтувати, наприклад взуття). патуца (образливе слово, дурепа) путня (відро)

Релігія церква Преображення Господнього (1991, ПЦУ), церква Преображення Господнього (1995, УГКЦ), капличка (1979; реставрована), п'ять «фігур».

Пам'ятники Споруджено (1972).

Відновлюють залишки  — бункеру бригади Больцано Бурканівського укріпленого району австро-угорської армії часів Першої світової війни, який будувався протягом восьми місяців 1915—1916 років та відігравав важливу роль у боях на лінії річки СтрипаНа шляху до Зарваниці з'явиться ще один туристичний об'єкт // Тернопільська ОДА. — 2016. — 11 липня.

Відомі люди

Народилися

Ірина Гургула (1908—1980) — українська учителька, слуга Божа греко-католицької церкви. Дохват Христина Йосипівна (22 вересня 1934 — 27 березня 2026, Фініксвіль) — майстриня ікон та настінного релігійного малярства і мозаїки; Кухтяк М. — доктор медичних наук; Саноцький Є. — лікар, професор; Фаріон Іван Дем'янович (30 червня 1947 р.н.) — український вчений–економіст, доктор економічних наук (1992), професор (1994), завідувач кафедри економіки, обліку та економічного аналізу у сфері соціальної інфраструктури ТНЕУ.

Проживали Малявський Юрій Юрійович (05 липня 1994 — 12 серпня 2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.

Сома Морґенштерн (3 травня 1890 — 17 квітня 1976) — юрист, журналіст «Frankfurter Zeitung», музичний критик, письменник,

Примітки

Джерела

А Герою було лише 28…: 12 серпня у бою з російськими окупантами у Донецькій області загинув сержант Юрій Малявський із Бурканова [Текст] // Воля. — 2022. — № 34 (31 серп.). — С. 2 : фот. Брати тепер назавжди разом [Текст] : [на Донетчинні загинув Ю. Малявський] // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2022. — № 35 (7 верес.). — С. 2 : фот. Зміни в адміністративно-територіальному устрої України [Текст] : у Теребовлянському р-ні: Багатківська, Бенівська, Бурканівська, Вишнівчицька, Гайворонківська, Гвардійська, Зарваницька, Золотниківська, Котузівська, Маловодівська, Надрічненська, Семиківська, Соколівська та Соснівська сільські ради рішенням від 23, 24, 27 і 28 лип. 2015 р. об’єдналися в Золотниківську сільську територіальну громаду // Відомості Верховної Ради України. — 2016. — № 8. — С. 20.