Анастасія Олегівна Меркушина ( 14 січня 1995, Суми, Україна) — українська біатлоністка і військові. Чемпіонка Європи. Заслужений майстер спорту України. Чемпіонка світу з біатлону серед юніорів, дворазова чемпіонка Європи з біатлону серед юніорів, учасниця етапів Кубка світу. Донька української біатлоністки Ірини Меркушиної.
Юніорська кар'єра Біатлоном почала займатися в клубі «Динамо» (Львів), першими тренерами були батьки — Олег Меркушин та Ірина Меркушина-Корчагіна, пізніше разом із батьками переїхала в Тернопіль.
У 2011 році стала абсолютною (триразовою) чемпіонкою V зимових юнацьких спортивних ігор України.
З 2010 року виступає на міжнародних змаганнях. На юніорському чемпіонаті світу 2010 року в Турсбю найкращим результатом 15-річної спортсменки стало 14-е місце в спринті. У наступному турнірі, у 2011 році, виграла срібну медаль в естафеті серед дівчат, у команді з Юлією Бригинець та Іриною Варвинець. У 2012 році на світовому юніорському чемпіонаті в Контіолахті перемогла в естафетній гонці, разом з Юлією Бригинець і Юлією Журавок, у тому ж році на юніорському чемпіонаті Європи в Осрбліє стала бронзовим призером змішаної естафети разом с Іриною Варвинець, Іваном Моравським і Олександром Дахно.
У 2013 році на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Брашові стала чемпіонкою в естафеті і бронзовим призером у спринті.
На юніорському чемпіонаті світу 2013 року виграла дві медалі — в естафеті разом з Юлією Журавок та Анастасією Ничипоренко завоювала срібло, а в індивідуальній гонці стала третьою, пропустивши вперед росіянку Уляну Кайшеву і подругу по команді Журавок. У 2014 році в чемпіонаті світу серед юніорів не брала участі, а на європейському рівні в Новому Месті-на-Мораві стала срібним призером в індивідуальній гонці, поступившись Анастасії Євсюніній.
У 2015 році стала дворазовою чемпіонкою Європи серед юніорів, вигравши спринт і гонку переслідування на змаганнях в Отепя, у змішаній естафеті на цьому ж турнірі завоювала бронзу. На світовому юніорському чемпіонаті того ж року в Раубичах посідала в особистих видах 7, 8 та 11 місця.
У 2016 році посіла друге місце в індивідуальній гонці на юніорському чемпіонаті світу в Кейле-Гредіштей, а на європейському рівні виграла золото в індивідуальній гонці в Поклюці. Також у сезоні 2015/2016 завоювала малий глобус юніорського кубку IBU в індивідуальних гонках.
У 2014 році також ставала бронзовим призером юніорського чемпіонату світу з літнього біатлону в Тюмені в змішаній естафеті. У 2015 році на аналогічному турнірі в Кейле-Гредіштей стала триразовою чемпіонкою світу, перемігши в спринті, гонці переслідування і змішаній естафеті. У 2016 році в Отепя виграла золото в спринті, срібло в змішаній естафеті і бронзу в гонці переслідування.
Доросла кар'єра Неодноразово ставала призеркою чемпіонатів України серед дорослих, у тому числі у 2012 і 2013 роках вигравала срібло в жіночій естафеті в складі команди «Динамо»Чемпионат Украины. Команды братьев Прима и сестер Белкиных победили в эстафетах Чемпионат Украины. Эстафета. Команды Варвинец и Кильчицкого победили , у 2013 році стала бронзовим призером у спринтіЧемпионат Украины. Спринт. Варвинец победила, Меркушина — 3-я . У 2013 у складі команди «Динамо»Летний биатлон. Чемпионат Украины. Смешанная эстафета. Команда Бондарь одержала победу і у 2015 році в складі збірної ТернополяЛетний биатлон. Чемпионат Украины. Команда Семенова победила в смешанной эстафете вигравала срібло чемпіонату України з літнього біатлону в змішаних естафетах, а у 2016 році стала срібним призером у спринтіЛетний биатлон. Чемпионат Украины. Пидгрушная и Семенов победили в спринтах .
На Кубку IBU дебютувала в 16-річному віці в сезоні 2010/2011 на етапі в Бейтостолені, у своїй першій спринтерській гонці посіла 67-е місце. В сезоні 2012/2013 набрала перші очки цього турніру, посівши 11-е місце в спринті на етапі в Острові. В сезоні 2014/2015 уперше піднялася на подіум цього турніру, посівши друге місце на етапі в Обертілліяху. У сезоні 2015/2016 отримала першу перемогу на одному з етапів в одиночній змішаній естафеті, а в сезоні 2016/2017 на етапі в Ріднау стала дворазовою переможницею, також вигравши в одиночній змішаній естафеті і вперше в кар'єрі в особистій гонці (спринті).
На Кубку світу дебютувала 4 грудня 2014 року в індивідуальній гонці в Естерсунді, де посіла 51-е місце. 11 грудня 2016 року вперше потрапила на п'єдестал Кубку світу, посівши третє місце в жіночій естафеті на етапі в Поклюці. В особистих гонках уперше набрала очки 6 січня 2017 року в спринті на етапі в Обергофі, посівши 19-е місце.
25 січня 2017 року Меркушина завоювала бронзу на чемпіонаті Європи (Душники-Здруй, Польща).
Військові служба Меркушина долучилася до служби в ЗСУ, проходила службу в Державній прикордонній службі України та отримала звання старшого лейтенанта.
Виступи на Олімпійських іграх
Змагання МісцеІндивідуальнаСпринтПереслідуванняМас-стартЕстафетаЗмішана естафета XXII Зимові Олімпійські ігри 2018 Пхьончхан 70 55 46 — 11 — XXIV Зимові Олімпійські ігри 2022 Пекін—2425—7—
З сезону 2012 результати зимових Олімпійських ігор не зараховуються до загального заліку Кубку світу.
Виступи на чемпіонатах світу РікМісце проведенняІндСпрПрМСЕстЗМ2017 Гохфільцен, Австрія33108—2—2019 Естерсунд, Швеція10281527372020 Антерсельва, Італія1110DNS—352021 Поклюка, Словенія13———3—
Виступи на чемпіонатах світу серед юніорів РікМісце проведенняІндСпрПрЗМ 2011 Нове Место-на-Мораві, Чехія — 46 54 2 2012 Контіолагті, Фінляндія 5 46 37 1 2013 Обертілліях, Австрія 3 17 17 2 2015 Мінськ, Білорусь 7 11 8 6 2016 Кейле Гредіштей, Румунія 2 — — —
Виступи на чемпіонатах Європи
РікМісце проведенняІндСпрПрЗМОЗМСС2014* Нове Место-на-Мораві, Чехія2712———2015* Отепя, Естонія7113——2017 Душники-Здруй, Польща3——3——2019 Раубичі, Білорусь 18 8 8 — 7 —2020 Раубичі, Білорусь — 6 5 —3 62021 Душники-Здруй,Польща 2 22 — — 5 —2023 Ленцергайде241 7 5 — — [*] — юніорські змагання
Кубок світу
Місця в кубках світу СезонІндивідуальнаСпринтПереслідуванняМас-стартЗагальний залік Позиція (очки)Позиція (очки)Позиція (очки)Позиція (очки)Позиція (очки)2014-15— (0)— (0)——— (0)2016-1763 (8)32 (92)39 (64)39 (27)37 (191)2017-1827 (26)57 (33)33 (69)36 (29)42 (157)2018-19 15 (56)50 (52)34 (77)35 (28)35 (213)2019-2024 (44)61 (29)57 (17)— 50 (90)2020-2138 (28)60 (33)66 (12)—57 (73)2021-22104 (4)———104 (4)2022-23
Подіуми на етапах кубків світу Сезон Місце проведення Змагання Результат 2016-17 Поклюка, Словенія Естафета 3 2016-17 Гохфільцен, Австрія — ЧС Естафета 2 2017-18 Контіолахті, Фінляндія Одиночна змішана естафета 2 2018-19 Поклюка, Словенія Одиночна змішана естафета 3 2018-19 Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 3 2019-20 Антерсельва, Італія — ЧС Естафета 32020-21 Поклюка, СловеніяЕстафета3
Статистика кубка світу
2014–2015 Остерсунд Гохфільцен Поклюка Обергоф Рупольдінг Антерсельва Нове Место Гольменколен ЧС Контіолахті Ханти-МансійськПідсумкиЗМІндСпрПрСпрЕстПрСпрПрМСЕстСпрМСЕстСпрМССпрПрЕстЗМСпрПрІндСпрЕстЗМСпрПрІндЕстМССпрПрМСОчокМісце—5086———————658—557—62—————————————————0—
2016–2017 Остерсунд Поклюка Нове Место Обергоф Рупольдінг Антхольц ЧС Гохфільцен Пхьончхан Контіолахті ХолменколенПідсумкиЗМОЗМІндСпрПрСпрПрЕстСпрПрМССпрПрМСЕстСпрПрІндМСЕстЗМСпрПрІндЕстМССпрПрЕстСпрПрОЗМЗМСпрПрМСОчокМісце10—4877———34844—1939—4232358—4—108332143138730407—5436—19037
{|class="standard" width="90%" style="font-size:85%" |-align="center" bgcolor="lightsteelblue" |rowspan="3" | 2017–2018|colspan="5" | Естерсунд |colspan="3" | Гохфільцен |colspan="3" | Аннесі |colspan="3" | Обергоф |colspan="3" | Рупольдінг |colspan="3" | Антгольц |colspan="6" | ОІ Пхьончхан |colspan="4" | Контіолахті |colspan="3" | Гольменколен |colspan="3" | Тюмень | colspan="2" |Підсумки|- bgcolor="#cccccc" |ОЗМ||ЗМ||Інд||Спр||Пр |Спр||Пр||Ест |Спр||Пр||МС |Спр||Пр||Ест |Інд||Ест||МС |Спр||Пр||МС |Спр||Пр||Інд||МС||ЗМ||Ест |Спр||ОЗМ||ЗМ||МС |Спр||Пр||Ест |Спр||Пр||МС |Очок||Місце |- align="center" |—||—||37||34||25 |24||22||— |45||28||— |32||25||5|19||11||12 |DNS||—||— |55||46||70||—||—||11 |61||bgcolor="silver"|2||—||— |59||36||8|—||—||— |157|42'|} 2018–2019ПоклюкаГохфільценНове МестоОбергофРупольдінгАнтерсельваКенмор Солджер Голлов ЧС Остерсунд ГольменколленПідсумкиЗМІндСпрПрСпрПрЕстСпрПрМССпрПрЕстСпрЕстМССпрПрМСІндЕстСпрПрЗМЗМСпрПрІндЕстМССпрПрМСОчокМісце316463767—8142223351985615—3535——————72815103255750—21335 2019–2020 Остерсунд Гохфільцен Аннесі Обергоф РупольдінгПоклюкаЧМ АнтерсельваНове МестоКонтіолахтіПідсумкиЗМСпрІндЕстСпрЕстПрСпрПрМССпрМСЕстСпрЕстПрЗМІндМСЗМСпрПрІндОЗМЕстМССпрЕстМССпрПрОчокМісце449319 ——— ——— 46—6 ———537—510DNS11—3— 214—32249050 2020–2021 Контіолахті Гохфільцен Обергоф Антерсельва ЧС ПоклюкаНове МестоЕстерсундПідсумкиІндСпрСпрЕстПрСпрЕстПрСпрПрМССпрПрЗМСпрЕстМСІндМСЕстЗМСпрПрІндЕстМСЕстСпрПрСпрПрЗМСпрПрМСОчокМісце—————60—56———92———————————133—422292755—78—— 7357 2021–2022 Остерсунд Гохфільцен Аннесі-Ле-Гран-Борнан Обергоф Рупольдінг Антерсельва ОІ Пекін Контіолахті Отепяе ОслоПідсумкиІндСпрСпрПрЕстСпрПрЕстСпрПрМССпрПрЗМОЗМСпрПрЕстІндМСЕстІндСпрПрМСЕстЗМСпрПрЕстСпрМСЗМОЗМСпрПрМСОчокМісце71———10——————————88—937—11—2425—7——————————— 4104 2022–2023 Контіолахті Гохфільцен Аннесі-Ле-Гран-Борнан Поклюка Рупольдінг Антерсельва ЧС Обергоф Нове Место Естерсунд ОслоПідсумкиІндСпрЕстПрСпрПрЕстСпрПрМССпрПрЗМОЗМІндМСЕстСпрПрЕстЕстСпрПрСпрПрЗМОЗМСпрПрЗМОЗМІндМСЕстСпрПрМСОчокМісце————3535125736—3845—731—1155DNS9————————————————— 3060
Особисте життя Мама Анастасії, Ірина Меркушина, також займалася біатлоном і в 1990-ті роки брала участь у змаганнях Кубку світу в складі збірної України, завершила кар'єру 2004 року. Батько працює тренером з біатлону. Молодша сестра Олександра також займається біатлоном.
Закінчила факультет міжнародного бізнесу та менеджменту Тернопільського національного економічного університету (2016).
13 березня 2022 року Анастасія Меркушина розповіла, що вирішила захищати територіальну цілісність України у прикордонних військахАнастасія МЕРКУШИНА: «Настав час змінити біатлонну гвинтівку на автомат» . sport.ua. 13 березня 2022..
Статистика стрільби №СезонЗагальнаУ дужках наведена кількість влучних пострілів та загальна кількість пострілів. У статистиці стрільби рахуються постріли, які здійснив біатлоніст на етапах кубка світу та чемпіонаті світуІндивідуальна гонкаСпринтГонка переслідуванняМас-стартЕстафета12014/1585.2 (69/81)90.0 (18/20)77.5 (31/40)0.0 (0/0)0.0 (0/0)95.2 (20/21)22016/1784.0 (331/394)71.7 (43/60)86.3 (69/80)85.7 (120/140)95.0 (19/20)85.1 (80/94)32017/1887.4 (285/326)83.3 (50/60)84.3 (59/70)89.2 (107/120)95.0 (19/20)89.3 (50/56)42018/1986.3 (327/379)95.0 (38/40)86.3 (69/80)83.3 (100/120)80.0 (32/40)88.9 (88/99)52019/2082.9 (208/251)86.7 (52/60)85.0 (34/40)85.0 (17/20)0.0 (0/0)80.2 (105/131)62020/2182.5 (146/177)95.0 (19/20)84.0 (42/50)76.7 (46/60)0.0 (0/0)83.0 (39/47)
Державні нагороди Орден княгині Ольги I ст (28 червня 2026) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку. Орден княгині Ольги II ст. (8 березня 2021) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю Орден княгині Ольги III ст. (9 вересня 2017) — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність'' Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2015).
Примітки
Посилання
Профіль на сайті IBU Профіль на сайті ФБУ ,