Петер Лілієнталь (, 27 листопада 1929, Берлін — 28 квітня 2023, Мюнхен)https://kurier.at/kultur/filmregisseur-petefilmregisseur-peter-lilienthal-mit-93-jahren-in-muenchen-gestorbenr-lilienthal-mit/402430526 — німецький кінорежисер, сценарист, актор і кінопродюсер, один з представників нового німецького кіно 1960—1970-х років.

Життєпис Петер Лілієнталь народився у сім'ї театральних художників, що у 1939 році емігрувала до Уругваю. Закінчив гімназію, а потім університет в Монтевідео, де займався в студентському кіноклубі, почав знімати короткометражні фільми. У 1961 поступив до Берлінського художнього університету, у 1959 році зняв перший власний фільм (документальний). Працював на радіо. Знявся у фільмі Віма Вендерса Американський друг (1977). Працював в документальному і ігровому кіно, на телебаченні, перша ігрова стрічка — історичний телевізійний фільм про італійського анархіста початку XX ст. Ерріко Малатесте (1969). Багато фільмів Лілієнталя зроблено поза Німеччиною, не в Німеччині (зокрема в Латинській Америці) розвиваються і сюжети цих фільмів («В країні все спокійно», 1976; «Повстання», 1980 та ін.). Нерідко він звертався до творів латиноамериканських письменників.

Обрана фільмографія Режисер

 — Прощання / Abschied, телефільм  — Якоб фон Гунтен / Jakob von Gunten, телефільм  — В країні все спокійно / Es herrscht Ruhe im Land  — Давид / David  — Повстання / La insurrección  — Дорогий містер Вандерфул / Dear Mr. Wonderful  — Автограф / Das Autogramm  — Дон Жуан або Покараний розпусник / Don Giovanni oder Der bestrafte Wüstling, телефільм

Актор  — Місце злочину, телесеріал / Tatort — Карлос  — Американський друг / Der amerikanische Freund — Марканджело  — Міло-Міло / Milo-Milo  — Друга батьківщина: Хроніка мололодости / Die Zweite Heimat — Chronik einer Jugend  — Старбак Хольгер Майнс / Starbuck Holger Meins

Педагогічна діяльність Викладав в Кельнській художній школі аудіовізуальних комунікацій, в Німецькій академії кіно і телебачення (Берлін).

Визнання Золотий ведмідь та ще дві премії Берлінського МКФ (1979) за фільм про Голокост «Давид», та інші нагороди.

Література Philips K. New German filmmakers: from Oberhausen through the 1970s. New York: Ungar Pub. Co., 1984 Eder K. Peter Lilienthal. München: Goethe-Institut, 1984 Töteberg M. Befragung eines Nomaden. Frankfurt/Main: Verlag der Autoren, 2001

Примітки

Посилання Петер Лілієнтаталь на сайті Deutsches-filmhaus.de Документальній фільм про режисера Петер Лілієнталь на oKino.ua