Іва́н Юрко́вич Русе́нко (19 січня 1890, с. Красна, Підкарпатського воєводства у Польщі. 10 січня 1960, с. Королівка Борщівського району Тернопільської області) — український поет, художник, фольклорист, педагог. Етнічно належав до замішанців. Москвофіл.
Життєпис
На Закерзонні Народився 19 січня 1890 року в с. Красна на Замішанщині в селянській родині. Батько майбутнього поета був доволі успішним боднарем, який успішно рекламував свої вироби в українській галицькій пресі.
У 1905—1912 рр. навчався в гімназії в Новому Сончі. Після закінчення гімназії служив у австрійському війську. Під час Першої світової війни воював на сербському фронті, згодом, після лікування важкого поранення, на італійському фронті. У 1922 р. закінчив вчительську семінарію в Красній, де і почав вчителювати.
У 1922—1944 рр. вчителював в польському селі Лютча біля Стрижова. Його дуже часто запрошували на весілля як старосту або почесного гостя, куди він приходив зі своїми скрипками. Коли оркестра, виснажена кількаденним музикуванням, втрачала охоту грати далі, він ставав до гурту, стаючи його тимчасовим капельмейстром. Іван Русенко був самоучкою, а гри навчився від циган, які щороку таборували біля його рідного села.
В 1943 — 1945 він також вчителював у школі в села Бонарівка.
В УРСР У 1945 р. виселений у СРСР, постійно мешкав у селі Королівка Борщівського району Тернопільської області. Працював вчителем (в основному вчив німецької мови) в Королівській середній школі. Помер 10 січня 1960 на 70-му році життя.
Літературна творчість
Розпочав публіцистичну діяльність в 1912 році, в австрійському часописі «Лемко», видання якого переїхало того року з Нового Сонча до Горлиць.
Збирав лемківський фольклор, був автором сценічного твору «Вертеп в Карпатах», багатьох віршів, байок, п'єс та ін. Часто його твори друкувалися в газеті «Карпатська Русь» і календарі «Лемко» (США), тижневику «Наше слово» (Варшава). Відомий також як збирач народного пісенного фольклору лемків.
У 2010 р., з нагоди 120-ї річниці народження, було відкрито меморіальну кімнату Івана Русенка в «Руській бурсі» в Горлицях.
«На Лемковині» Вірш «На Лемковині» з музичною обробкою Ярослава Трохановского вважається неофіційним лемківськи та карпатсько-русинським славнем.
«Карпаторускій буквар Ваня Гунянки» Створив «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки»Букварь, Кливленд, Лемко Паблишинг Ко, 1931. — 64 ст. — один з перших посібників вивчення абетки лемківського (русинського) говору української мови з прикладами написання букв і зображеннями, назви яких починались на відповідну букву. Іван Русенко оформив лемківський буквар власними графічними роботами. У другій частині є прості тексти для читання.
«Ванько Гунянка» — псевдонім Дмитра Вислоцького, українського письменника, журналіста, громадського діяча; давнього приятеля Івана Русенка.
Художня творчість
Автор картин, сценічних декорацій і зарисовок з життя лемків. Деякі з них друкувалися в різних післявоєнних виданнях США і Польщі, публікувався часто під псевдонімом «Сват».
Навчав малювати дітей в селі Королівка, зокрема про це згадував з власного досвіду І. Мердак, відомий скульптор.
Див. також Список діячів науки і культури Лемківщини Бонарівка Замішанці
Джерела І. Красовский Діячі науки і культури Лемківщини — Торонто-Львів, 2000, С. 70. — 124 с. — ISBN 966-95740-0-5. Павло Роберт Маґочій, Іван Поп: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Видавництво В. Падяка, Ужгород 2010. Петро Трохановскій: Русенко — Выбране. Стоваришыня Лемків, Крениця — Ліґниця 2010. Добрянська-Попович Г. Опарівка, Енергетика прадідівської землі. Із циклу «Замішанці» / Г. Добрянська-Попович, О. Добрянський. Львів: Коло, 2015. 448 с. Пащак Я. «Родимий край, село родиме». К. : Веселка, 2001. 204 с.
Примітки