Степан Степанович Бірило (; *, Мінськ — †) — білоруський та радянський актор. Народний артист БРСР (1955).
Сценічну діяльність розпочав у 1918 році. З 1926 року у БДТ-3, з 1928 — в Білоруському театрі імені Янки Купали. Актор широкого творчого діапазону. Детальність зовнішнього малюнка ролі, психологічне відпрацювання образів відрісняють мистецтво артиста.
Ролі Лютинський — «Кінець дружби» К. Кропиви Хірт — «Констянтин Заслонов» А. Мавзона Гудєєв, Глуздаков — «Щоб люди не журилися», «Левониха на орбіті» А. Макієнка Секаржицький — «Амністія» М. Матуковського Яков — «Останні» Максима Горького Беркутов — «Вовки і овечки» А. Островського Лоренцо — «Ромео і Джульєта» Вільяма Шекспіра Полежаєв — «Клопітка старість» Л. Рахманова Акайомов — «Машенька» А. Афіногенова Ксанф — «Лисиця і виноград» Г. Фігейреду
Примітки