Ях (Ах, Аах, ІахEdzard, Dietz-Otto. Reallexikon der Assyriologie und vorderasiatischen Archäologie, p. 364) — слово староєгипетської мови, що означає Місяць. У єгипетській міфології Ях вважався втіленням Місячних божеств, в першу чергу Тота і Хонсу. З цієї причини шанування Яха було поширене в традиційних центрах цих богів — у Фівах і Гермополі.
Культ Місяць, який освітлює землю вночі, вважався протилежністю сонцю. Його образно називали «лічильником часу», який «розділяє Місяці та роки»Hans Bonnet. Reallexikon der ägyptischen Religionsgeschichte (нем.). — Walter de Gruyter, 2000-01-01. — S. 355—356, 470—474. — 901 S. — ISBN 9783110827903.. Місяць і Сонце вважалися лівим і правим очима Гора, у кого в протиборстві за владу Сет їх вирвав і закопав; за іншою версією — сонце називали «оком Ра», а Місяць — «оком Гора». Хнум, Тот і Мін виходили з дому Місяця, що об'єднувало їх з Яхом. З цієї причини шанування Яха було поширене в традиційних центрах цих богів — у Фівах і Гермополісі. У , де стояв великий , зберігся «Будинок Яха».
Зображення Зображувався в пов'язці на стегнах фараона з тісним головним убором і Місячним диском над головою. Іноді зображувався підлітком з пасмом юностіPat Remler. Egyptian Mythology, A to Z (англ.). — Infobase Publishing, 2010. — P. 1—2, 21. — 233 p. — ISBN 9781438131801..
Синкретизм У Стародавньому царстві мав більше шанування, ніж в наступні епохи, оскільки по Місяцю селяни визначали терміни польових робіт.
В якийсь момент, відповідно до книги Амдуат, богом Місяця вважався Осіріс, хоча Діодор помилково називає його сонцем, а Ісіду — МісяцемE. A. Wallis Budge. Osiris and the Egyptian Resurrection . — Courier Corporation, 2013-10-09. — С. 21. — 466 с. — ISBN 9780486143552.. Як бог загробного світу Осіріс міг переймати функції бога Місяця, що є образно «сонцем мертвих»British Museum. The British Museum book of ancient Egypt (англ.). — Published for the Trustees of the British Museum by British Museum Press, 1992-06-15. — 248 p.. Згідно з Плутархом, під час фестивалю оплакування Осіріса жерці ліплять ритуальну Місяцевідну фігурку з землі, «обряджають і прикрашають її, показуючи, що вважають цих богів субстанцією води та землі»Плутарх. Об Исиде и Осирисе 39. astronline.pro. Дата обращения: 15 ноября 2017..
Важливу роль Ях грав наприкінці XVII династії при Яхмосідах, які включили ім'я бога до складу власних імен: Яхмос (Народжений Ях), Яххотеп (Ях Задоволений), Яхмос-Нефертарі. Водночас Ях і Тот об'єднуються під ім'ям Ях-Тот, як образне визначення Тота або його самого в образі Місяця. В результаті культ Тота завдяки важливої ролі в міфології запанує, що відіб'ється в іменах Тутмосидів подальшої XVIII династії.
У місті Таніс в дельті Нілу поширювався культ богині Місяця Астарти, яку уособлювали з Яхом або яка має до нього відношення єгипетською богинею Хатхор-Ізідою.
Все це вказує на поступове злиття Яха з різними культами, пов'язаними з Місячним богом загальними функціями. Однак повністю культ Яха не зник і зазнав недовгого відродження при Амасісові з XXVI династії.
Див. також Список єгипетських богів. Хонсу — єгипетський бог Місяця, «що подорожує». Яріх — північно-західне семітське позначення бога місяця. Єгова.
Примітки