Іва́н Григо́рович Аполло́нов (28 квітня 1933, Веселий Поділ — 6 лютого 2018, Київ) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва (художнє скло); член Спілки радянських художників України з 1964 року та Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1991 року. Заслужений художник Української РСР з 1983 року, народний художник України з 2011 року. Батько художника Олексія Аполлонова.

Біографія Народився 28 квітня 1933 року в селі Веселому Подолі (нині Кременчуцький район Полтавської області, Україна). За іншими даними народився 10 вересня 1930 року в селі Ярославцевому Логу (нині Алтайський край, Росія).

1951 року закінчив Кременчуцьке художньо-ремісниче училище. Впродовж 1954—1960 років навчався в Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної (викладачі В. Марков, Борис Смиронов, Володимир Васильковський). Член КПРС. Починаючи з 1960 року працював на посаді художника, а згодом головного художника на Київському заводі художнього скла. Був одним із засновників Київської школи художнього скла.

Жив у Києві, в будинку на проспекті 40-річчя Жовтня № 94/96, корпус ІІ, квартира 39, пізніш в будинку на Мінському шосе № 12, квартира 61. Помер в Києві 6 лютого 2018 року.

Творчість Працював в галузі декоративного (художня кераміка і художня обробка скла) та монументального мистецтва. Серед робіт: монументально-декоративне оформлення Центрального універмагу і магазину «Дитячий світ» у Рудному Казахської РСР (1966, у співавторстві з Оксаною Грудзинською, Іриною Левитською, В. Махріним); прибор для десерту «Ювілейний» (1967); сервіз «Зима» (1968); об'ємна композиція «Садок вишневий коло хати» (1972); штофи «Барвисті птахи» (1977); декоративні вази «Київ» (1964); «1917 рік» (1967); «1967 рік» (1967); «Півень» (1967); «Образи дівчат» (1989); «Дніпровська хвиля» (1990); декоративні композиції

«Садок вишневий коло хати» (1972); «Тополя» (1975); «Ранок Київської Русі» (1982); «На рідних луках» (1982); «Ой не шуми, луже» (1985); «Відлига» (1980-ті—1990-ті); «Весна» (1980-ті—1990-ті); «Сінокіс» (1980-ті—1990-ті); «Полум'я» (1980-ті—1990-ті); «Урожай» (1980-ті—1990-ті); «Козак Мамай» (1980-ті—1990-ті); «Флейта» (1980-ті—1990-ті); «Ноктюрн» (1980-ті—1990-ті); «Березень» (1980-ті—1990-ті); «На схилах Дніпра» (1980-ті—1990-ті); «Човен» (1980-ті—1990-ті); «Морська хвиля» (1980-ті—1990-ті); «Лісова фантазія» (1980-ті—1990-ті); «Лісова пісня» (1980-ті—1990-ті); «Кантата» (1980-ті—1990-ті); </div> графічні серії «Північ. Біле море» (1975); «Гори Вірменії» (1978—1980); «Байкал» (1980—1982); «Пуща-Водиця» (1980—1982). На шевченківські теми виконав: блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий» (1963, кришталь, алмазна грань); таріль «Кобзар» (1964, скло, алмазна грань); таріль «Тарас Григорович Шевченко» (1964; скло, розпис); «Тополя» (1964, кришталь, алмазна грань); склянку «Тече вода з-під явора» (1964, кольорове скло, алмазна грань). Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року, всесоюзних з 1957 року та міжнарних виставках з 1962 року (ЧССР, ПНР, НДР, СРР), міжнародних симпозіумах з гутного скла у Львові у 1989, 1992 та 1995 роках. Персональна виставка майстра пройшла у Києві у 1984 році.

Твори зберігаються в Національномуй музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї історії України та інших музеях України.

Примітки

Література Аполлонов, Иван Григорьевич // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. — Том 1 (Аавик — Бойко). — Москва: Искусство, 1970. — С. 181 ; Аполлонов Іван Григорович // ; Аполлонов Іван Григорович // ; ; Аполлонов Іван Григорович // , С. 41; Аполлонов Іван Григорович // ; Аполлонов Іван Григорович // ; Аполлонов Іван Григорович // ;