Архиєпи́скоп Константи́н (в миру Олег Олександрович Горянов; 23 березня 1951, аул Кенеси, Байзакський район, Джамбульська область, Казахстан) — російський та білоруський релігійний діяч родом із Казахстану.

Єпископ Російської православної церкви, Архієпископ Петрозаводський та Карельський РПЦ, керуючий Карельською митрополією (з 2015).

До прийняття священства - лікар-терапевт, який зробив духовну кар'єру в Україні.

Кандидат медичний наук (1981), кандидат богослов’я (1990), професор, автор низки публікацій та праць по медицині та богослов’ю.

Брав участь у Помісних соборах Російської православної церкви Московської патріархії (1988), (1990), (2009).

Життєпис

Дитинство і юність провів в Україні, в Одеській області. Після закінчення школи працював на заводі слюсарем, а 1974 закінчив лікувальний факультет Вінницького медичного інституту та працював дільничним лікарем, потім старшим лікарем бригади інтенсивної терапії в районній лікарні.

Еміграція в РФ

1980 виїжджає з України, працює старшим викладачем у Брянському педагогічному інституті (РСФСР).

1981 – у Смоленському медичному інституті захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вплив солей литію на функцію нирок».

1983 – вступив до Московської духовної семінарії, продовжуючи займатися медичною практикою.

14 квітня 1986 – пострижений в чернецтво з нареченням імені Константин на честь благовірного князя Константина Муромського, 4 травня рукопокладений в ієродиякона, 12 червня — в ієромонаха.

1989 – закінчив Московську духовну академію, викладач у Московській духовній семінарії. 1990захистив кандидатську дисертацію на тему: «Російська релігійно-філософська антропологія на межі XIX—XX століть: В. С. Соловйов та В. І. Нєсмєлов».

Відрядження до Білорусі

2 березня 1990, разом з великим десантом московських духовних осіб, переведений у Білорусь, яка була на порозі здобуття державної самостійності. Там зведений в сан ігумена, 3 березня - чернець Жировицького монастиря, а буквально за кілька тижні призначений ректором Мінської духовної семінарії.

16 червня 1991 – хіротонія в єпископа Новогудського, вікарія Мінської єпархії Білоруського екзархату РПЦ .

19 лютого 1992 – призначений управителем Новогрудської та Лідською єпархією Білоруського екзархату.

Повернення до РФ

17 липня 1996 – призначений ректором Санкт-Петербурзьких духовних шкіл з титулом «єпископ Тихвинський, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії» РПЦ.

1999 — професор, завідувач катедри богословських дисциплін Санкт-петербурзьких духовних шкіл Московської патріархії.

25 лютого 2003 – зведений в сан архієпископа.

2004 брав активну участь у заходах по поверненню Тихвінської ікони Божої Матері в Російську Федерацію.

6 жовтня 2008 – архієпископ Курганський та Шандринський РПЦ. Там активізував роботу з канонізації місцевих православних, йому вдалося добитися такого прославлення для Далмата Ісетського (РПЦ канонізувала 2013).

25 липня 2014 – голова Синодальної богослужбової комісії РПЦ МП(рос.) Журналы заседания Священного Синода от 25 июля 2014 года . Журнал № 81..

Праці

Автор декількох книжок, багатьох публікацій на медичні та науково-богословські теми. Він є членом редколегій літературного журналу «Родная Ладога», що видається у Санкт-Петербурзі, та альманаху «Тобол», який виходить у Кургані.

8 січня 2012 – член Вищої творчої ради Спілки письменників Росії.(рос.) Курган и курганцы — Отмечен литературный труд архиепископа.

Почесні звання Віце-президент академії АНІС Член президії Російської академії природних наук Член правління «Общество Знание» Дійсний член Академії Російської словесності Член Міжнародної академії наук екології, безпеки природи та людини Член Санкт-Петербурзької Академії історії науки та техніки Почесний член Міжнародної академії інтегративної антропології Почесний голова Собору православної інтелігенції Голова Церковно-громадської ради по біомедичній етиці Московського патріархату.

Нагороди

Церковні Орден преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеня (2001) Орден святого благовірного князя Данила Московського ІІ ступеня (1995) Орден святого преподобного Серафима Саровського ІІ ступеня (2011) Орден святителя Інокентія, митрополита Московського та Коломенського ІІ ступеня (2006) Медаль преподобного Сергія Радонезького І та ІІ ступенів Орден святителя Кирила Туровського ІІ ступеня (2010) Медаль преподобного Далмата Ісетського I ступеня (2013, Курганська та Шадринська єпархія]]) Медаль апостола Петра (Санкт-Петербурзька єпархія) Орден святого апостола Марка ІІ ступеня (1986, Олександрійська православна церква) Архієрейська грамота (1994) Іменна панагія до 10-річчя архієрейської хіротонії (2001) Ювілейна Патріарша грамота (2006) у зв’язку із 60-річчям відродження Санкт-Петербурзьких духовних шкіл і 285-річчям заснування Пам’ятна медаль «30 років Софрино» (2010, ХПП «Софрино» РПЦ)

Також має низку наукових і світських нагород.

Примітки

Посилання (рос.) Константин, архиепископ Курганский и Шадринский (Горянов Олег Александрович) (рос.) Управляющий епархией Архиепископ Курганский и Шадринский Константин на сайте Курганской епархии (рос.) Константин (Горянов)