Мали́й Гови́лів — село в Україні, у Хоростківській міській громаді Чортківського району Тернопільської області.

Поштове відділення — Великоговилівське.

Географія Село розташоване у північній частині району, на подільській височині, неподалік міста Хоростків.

Клімат Малий Говилів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія Відоме від XVIII століття.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Копичинецького повіту Чортківського округу.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа» та інші товариства.

15 червня 1934 року село передане з Копичинецького повіту до Теребовлянського повіту.

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшла до нової сільської гміни Мшанець (Трембовлянський повіт Тернопільського воєводства).

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До 2020 підпорядковане Великоговилівській сільській раді.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення Населення — 437 осіб (2001).

Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 434 99,31 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Білоруська — 1 (0,23 %),Російська — 1 (0,23 %),Інша мова — 1 (0,23 %). 1 0,69 % Разом 437 100,00 %

Мовні особливості Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми вживані у селі: а-тась («уживають, щоб відігнати качок»), бандурка («картопля»), бомбетиль («лавка-ліжко»), ґрулі («картопля»), запорток («зіпсоване яйце, з якого не може вивестися курча»), муравщинє («мурашник»).

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610820, розташована у приміщенні клубу.

Результати зареєстровано 306 виборців, явка 58,82%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 23,60%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,98%, за «Європейську Солідарність» — 14,61%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 54,80%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,82%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 12,43%.

Пам'ятки Є церква Співстраждання Божої Матері (1997, мурована, УГКЦ).

Насипана символічна могила УСС (1991).

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Відомі люди Стиранка Мирослав Петрович — український журналіст і політичний діяч. Галерея

Примітки

Література