Кома (, від — відрізок) — в музичній акустиці один з найменших музичних інтервалів.
З античних часів існує проблема незамкнутості натуральних ладів. Розрізняють піфагорійську кому, що дорівнює близько 1/9 тону та синтонічну, або дідімову кому, що дорівнює приблизно 1/10 півтону.
Піфагорійська кома
Дванадцять квінт у сумі повинні дати сім октав. Однак у піфагорійському ладі існує розходження, що зветься піфагорійською комою і дорівнює приблизно чверті півтону:
Дідімова кома
Чотири чисті квінти (2:3) складені разом дають велику терцію. Піфагорійська терція (дитон): .
Однак отриманий інтервал вищий за натуральну терцію (4:5) на синтонічну кому або дідімову кому:
.
Різницю між піфагорійською та дідімовою комами називають схизмою.
Див. також Кома (музична нотація) — знак, яким у нотному записі позначають місця, де виконавець може перевести подих чи підняти смичок.
Джерела Комма // Словник-довідник музичних термінів
Енциклопедія мікроінтервалів