Зорі типу Алголя (EA за класифікацією ЗКЗЗ) — клас затемнюваних подвійних зір із чітко вираженими мінімумами, блиск яких поза затемненням залишається практично незмінним.
Опис Затемнення можуть спостерігатися лише для тих подвійних систем, для яких з промінь зору з Землі майже збігається з площиною орбіти зір або утворює з нею малий кут. Коли тьмяніший компонент подвійної системи проходить перед яскравішим, він закриває його від спостерігача з Землі. Частина світла останнього блокується, і загальна яскравість подвійної системи для спостерігача з Землі тимчасово зменшується. Це називається первинним мінімумом подвійної системи. Загальна яскравість також може знижуватись (хоча й меншою мірою), коли гарячий компонент проходить перед холодним. Ці зменшення яскравості мають назву вторинних мінімумів. У деяких випадках вторинний мінімум може не простежуватися. Вважається, що компоненти подвійних систем типу Алголя мають форму близьку до кулястої, що відрізняє їх подвійних систем типу β Ліри та типу W Великої Ведмедиці, у яких зорі розташовані настільки тісно, що вплив гравітації призводить до значного викривлення форми зір.
Період змінності, тобто час між двома первинними мінімумами, є дуже сталий і визначається орбітальним періодом подвійної зорі, часом, який необхідний двом її компонентам, щоб обернутись один довкола одного, і може змінюватися в дуже широких межах. Більшість змінних типу Алголя є подвійними системами з досить близько розташованими компонентами, тому їх періоди короткі — декілька днів чи годин. Найкоротший відомий період — 2 години 48 хвилин (0,1167 доби) — має HW Діви. Найдовший період — 27 років (9892 діб) — має ε Візничого, затемнення в цій системі триває 18 місяців.
Здебільшого амплітуда зміни яскравості становить до однієї зоряної величини, найбільша відома — 3,4 величини (V342 Орла). Компоненти подвійної зорі можуть мати будь-який спектральний клас, хоча зазвичай яскравіший компонент має клас B, A, F або G.
Змінність самого Алголя — прототипу цього класу змінних зір — вперше була письмово відзначена 1667 року Джемініано Монтанарі, а механізм змінності вперше правильно пояснив Джон Ґудрайк 1782 року.
На сьогодні відомо тисячі подвійних зір типу Алголя: у четвертому виданні Загального каталогу змінних зір 2003 року налічується 3554 таких зір (9 % усіх змінних).
Класифікація Змінні типу Алголя виділяють серед інших затемнюваних зір за особливостями кривої блиску. За цією класифікацією вони отримують позначення EA. Для подвійних систем застосовують також інші критерії класифікації: за фізичними особливостями компонентів; за ступенем заповнення компонентами своїх порожнин Роша. Об'єктам можуть призначати позначення за кожною з цих трьох класифікацій, розділяючи їх похилою рискою (наприклад, EA/DS/RS).
Класифікація за фізичними особливостями компонентів GS (giant and supergiant) — система з одним або обома компонентами — гігантом та/або надгігантом; другий компонент може бути зорею головної послідовності. PN — системи, в яких одним з компонентів є планетарна туманність (UU Sge). RS — системи типу RS Гончих Псів. Характеризуються наявністю в їх спектрах потужних емісійних ліній кальцію та калію змінної інтенсивності, що означає підвищену хромосферну активність сонячного типу, і наявністю рентгенівського та радіовипромінювання. Деякі системи мають на кривих блиску синусоподібні хвилі з амплітудою й фазою, що повільно змінюються. Ці хвилі часто називають «хвилями викривлення» () і пояснюють їх диференційним обертанням зорі та наявністю на поверхні плям. WD (white-dwarf) — системи з білим карликом. WR (Wolf-Rayet) — системи, у яких одним із компонентів є зоря Вольфа — Рає (V444 Cyg).
Класифікація за ступенем заповнення порожнини Роша D (Detached) — розділена система. Обидва компоненти не заповнили своїх порожнин Роша. DM (main-sequence) — розділена система головної послідовності. Обидва компоненти є зорями головної послідовності. DS (subgiant) — система із субгігантом. AR — розділені системи типу AR Ящірки. Обидва компоненти є субгігантами. DW — системи, за фізичними властивостями подібні до змінних типу W Великої Ведмедиці (див. нижче клас KW), однак неконтактні. SD (Semidetached) — напіврозділена система, в якій один з компонентів майже заповнив свою порожнину Роша. K — контактні системи, обидва компоненти заповнили свої порожнини Роша. KE (early spectral type) — контактна система раннього (O-A) спектрального класу. KW — контактні системи типу W Великої Ведмедиці з еліпсоїдальними компонентами спектральних класів F0-K. Зазвичай зорі типу Алголя — це розділені (detached) та напіврозділені (semidetached) системи.
Приклади змінних типу Алголя Позначення (назва)Сузір'яВідкриття змінностіВидима зоряна величина (Максимум)(візуальна величина, крім випадків, коли є примітка (B) (= блакитна) or (p) (= фотографічна))Видима зоряна величина (Мінімум)''Різниця в величиніПеріодПідтипСпектральні типи(затемнювані компоненти)Коментар ε Aur Візничий J.H. Fritsch, 1821 GS F0 Iab + ~ B5V U Цефея Цефей дн. R CMa Великий Пес дн. SD Потрійна зоря S Cnc Рак Гайнд, 1848 дн. DS α CrB (Гемма або Альфекка) Північна Корона дн. DM A0V + G5V U CrB Північна Корона дн. SD u Her (68 Her) Геркулес дн.SD VW Гідри Гідра дн. SD δ Ori (Мінтака) Оріон Джон Гершель, 1834 дн. DM O9.5 II + B0.5III VV Ori Оріон дн. KE Алголь (β Per) Персей Джемініано Монтанарі, 1669 дн. SD B8V + K0IIV Прототип, потрійна зоря ζ Phe Фенікс дн. DM B6 V + B9 V Можливо, 4-кратна зоряна система U Sge Стріла дн. SD λ Tau Телець Баксенделл, 1848 дн. DM B3 V + A4 IV Потрійна зоря BL Tel Телескопа Лейтен, 1935 дн. GS F4Ib+M Один компонент може бути фізично змінною зорею
Примітки
Див. також Парадокс Алголя
Джерела
Посилання