Садиба Юковського — пам'ятка архітектури, резиденція повітового провідника дворянства Леоніда Юковського в селі Михайлопіль Березівського району Одеської області.
Історія Село Михайлопіль Тираспольського повіту Херсонської губернії було засновано на початку XIX століття кріпаками-втікачами з Правобережної УкраїниІсторія міст і сіл Української РСР. Одеська область. К, 1969. Спочатку тут було кілька сіл: Мале Жеребкове, Жеребкове (мешканці цього села називали його Михайлополем, в той час, як населення інших сіл іменувало Мале Жеребкове та Жеребкове просто «Жеребкове») і Андріївка, яка була у власності ЮковськихХ. Глошинский Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду. Одесса, 1907.У середині XIX століття село Жеребкове належало роду Ґіжицьких — найбільших землевласників півдня України.
Плутанина з назвами, пов'язана з тим фактом, що Степан Олександрович Ґіжицький, власник Михайлополя, був родом з села Жеребкове (яке отримало свою назву від колишніх власників — поміщиків Жеребко) Ананьївського повіту Херсонської губернії, де й був похований у 1905 році в сімейному склепі в огорожі Іоанно-Богословського храму. Після смерті Степана Олександровича маєток Жеребкове в Тираспольському повіті було продано Гаршу Готфриду. У 1926 році кілька сіл злилися в одне з назвою «Михайлопіль».
Леонід Людвігович Юковський отримав село Андріївку у спадок від батька — губернського секретаря Людвіга Францевича ЮковськогоСписок землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. Тирасполь, 1892 год. Як представник якогось титулованого дворянського роду він зробив кар'єру фактично з нуля. У 1901 році він в чині титулярного радника був земським начальником четвертої ділянки Тираспольського повітуПамятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — ХЛ, 352 с.. До 1904 року Леонід Юковський є вже гласним від дворян у земській управі. У 1911 році Юковський — надвірний радник, обирається повітовим головою дворянстваПамятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. Т.1-2. — 1911. — 963 с.. У 1914 році переобирається на другий термінПамятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914.
Якби не революція 1917 року, то по закінченню третього терміну як повітовий предводитель дворянства, згідно з табелем про ранги, Юковський автоматично отримав би чин статського радника, що відповідало посадам віце-директора міністерського департаменту або віце-губернатора.
Опис садиби У 1903 році Юковський побудував у батьківському селі свою резиденцію — красиву будівлю з химерними архітектурними елементами і вікнами в мавританському стилі. У будівлі немає певного архітектурного стилю, мішанина й еклектика — мавританські арки, балясини, колони без пропорцій, частково проглядається барокоhttp://dumskaya.net/news/odesskaya-glubinka-rodovoe-pomeste-v-sele-aistov-037957/. Але сама будівля як об'єкт туристичного огляду є привабливою. В 1926 році в резиденції Юковського відкрили школу, що і врятувало будівлю від руйнування. Школа там діє по теперішній час.
Садиба Юковського — справжній зразок високої архітектури у мальовничій природній оазі в долині річки Великий Куяльник.
Галерея
Примітки
Джерела Глошинский Х. Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду. — Одесса, 1907. Список землевладельцев Тираспольского уезда. Составлен к 20 августа 1892 года. — Тирасполь, 1892 год. Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год / Сост. Херсонск. губ. правлением. — 1901. — ХЛ, 352 с. Памятная книжка Херсонской губернии на 1911 год / Сост. Херсонск. губ. правлением; Под ред. А. А. Золотарева. — Т. 1—2. — 1911. — 963 с. Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год. — 1914. — 572 с.