StarCraft II: Legacy of the Void () — доповнення до відеогри StarCraft II: Wings of Liberty, остання частина трилогії StarCraft II від Blizzard Entertainment.
Сюжетна кампанія сконцентрована на протоссах, зокрема Артанісі. Бета-версія стала доступна для обмеженого числа гравців 1 квітня 2015 року. Попередньо була доступна міні-кампанія Whispers of Oblivion, яка виступає прологом до основної гри. Сама гра вийшла 10 листопада 2015 року.
За першу добу гру було продано накладом 1 млн примірників.
Ігровий процес
Нововведення Кожна раса отримала нових юнітів, по два на расу. Протосси — Адепта () і Дестабілізатора (). Террани — Визволителя () і Циклона (). Зерги — Луркера () і Спустошувача (). Багато старих юнітів отримали нові можливості та вдосконалення. Стосовно графіки, було перероблено текстури карт і додано нові.
Для мережевої гри додалися 10 карт, а впродовж наступних сезонів обіцяно додаткові. Максимальний рівень гравця в багатокористувацькій грі підвищився до 150-го (зі 135-го), а інтерфейс і система навчання зазнали переробки. Було додано нові режими: Автоматичні турніри — раз на день, кожні 2 години, проводяться відкриті турніри для гравців будь-якого рівня, за які даються віртуальні трофеї та нагороди. В будні дні вони складаються з 3-х раундів, у вихідні — з 6-и. Режим Архонта — у цьому режимі гравець разом з союзником керує загальною базою і воює з двома противниками в мережевому режимі. При цьому гравці повинні домовитися між собою хто займеться яким аспектом гри. Союзне командування (кооператив) — двоє гравців спільно виконують поставлені завдання. Обоє виступають у ролі видатних постатей всесвіту StarCraft (по кілька на кожну расу), що мають власний набір військ і вдосконалень. В цьому режимі доступні війська, відсутні в інших режимах. Зі зростанням рівня командира відкривається більше бойових одиниць, здібностей та вдосконалень в армії кожного з героїв.
Гравці можуть створювати в редакторі карт власні сценарії як з класичним, так і суттєво відмінним від оригінальної гри ігровим процесом. Фактично дозволяється створювати власні міні-ігри на рушієві StarCraft II, як загальнодоступні, так і платні.
Час від часу відбуваються змагання, участь у яких можна взяти, купивши військові скрині. Вони відкривають доступ до низки боїв і додаткові матеріали. Виграючи бої, гравець заробляє досвід і більшу винагороду у вигляді особливих оформлень юнітів, емблем, емотиконів для спілкування й такого іншого.
Кампанія Штабом протоссів в цій грі є флагман «Спис Адуна». На ньому Артанісу допомагають старі та нові персонажі StarCraft: хранитель пам'яті Рохана, спеціаліст зі зброї Каракс, дочка Рашжагал Воразун, епізодично Сара Керріган і Джим Рейнор. Основна кампанія налічує 19 місій, пролог та епілог мають по 3 місії.
Зазвичай існує вибір з кількох місій, які вибираються на містку корабля. У Військовій раді на чолі з Роханою впроваджуються нові технологій та війська, що відкриваються за виконання завдань. Протягом сюжету стають доступними модифікації військ, по три для кожного виду, котрі володіють різними характеристиками і можливостями: «Списа Адуна» (стандартні), тамплієрів, Сайброса або тал'дарімів. На борту «Списа Адуна» є власні модифікації стандартних військ. Так, зилоти з нього озброєні алебардами замість наручних лез. У Сонячному ядрі в Каракса активовуються нові системи оборони і озброєння корабля, а також налаштовуються наявні. Активація відбувається за речовину солярит, яку гравець добуває при успішному виконанні додаткових завдань і яка служить каталізатором джерела енергії «Списа Адуна». Корабель може надавати підтримку з орбіти у боях, наприклад, здійснювати орбітальне бомбардування або локально сповільнювати час. З-поміж усіх можливостей гравець може максимум обрати чотири активних і дві пасивні.
Сюжет
Whispers of Oblivion (пролог) Протосс Зератул останні 6 років провів у пошуках частин древнього пророцтва раси зел'наґа про її повернення та відродження великого зла, відомого як Амон. Проте до його слів мало хто дослухається, а власний народ збирається судити як відступника, винного в окупації планети Айюр зергами. Зератул вирушає за останньою частиною пророцтва, оскільки не знає що означають слова «в світі, де відродиться Амон, засяє і останнє світло».
Для цього Зератул відлітає до бази, якою раніше керував слуга Амона Наруд. Дорогою на зв'язок виходить претор Темних тамплієрів на ім'я Таліс та повідомляє про викрадення Домініоном Темних тамплієрів. Базу, де їх утримують, атакує рій зергів, очолюваний Сарою Керріган. Сара пояснює, що хоче знищити лабораторію, оскільки там створюються гібриди для армії Амона. Вона дозволяє визволити Тамплієрів, але за умови, що Зератул їй не заважатиме. Звільнені при допомозі військ Таліс бранці розказують, що їх раніше тримали у храмі, координати якого Зератул визначає поки Керріган знищує лабораторію.
Зератул прибуває до храму, який охороняє секта тал'дарімів з її очільником Малашем. До того ж планета покрита розломами і скоро зруйнується. Протосси збирають армію, борються з тал'дарімами, паралельно уникаючи руйнувань кори планети. Врешті вони пробивають браму храму. Зератул входить всередину, а Таліс лишається охороняти зовні.
Подорожуючи храмом, Зератул зустрічає охорону та застає момент прибуття Амона з виміру Порожнечі крізь гробницю. Протосси вирішують хоча б затримати Амона і його слуг. Несподівано Зератул бачить над гробницею Амона видіння давно загиблого Тассадара, котрий говорить знайти «ключовий камінь». Зератул розуміє, що слід робити. Тим часом Амон руйнує храм, обіцяючи «позбавити всесвіт від страждань», Таліс гине, даючи Зератулу покинути планету.
Зератул відлітає, щоб попередити весь свій народ, розуміючи, що постане перед судом. Але все ж він сподівається, що до нього дослухається Артаніс та очолить боротьбу з Амоном, як бачив у видінні.
Legacy of the Void Гра починається з короткого переказу попередній подій. Молодий Вершитель Артаніс об'єднав касти протоссів, і тепер, зібравши Золоту армаду, має намір відбити свою прабатьківщину Айюр у зергів. Артаніс і Селендіс готуються висадити десант, та раптом поряд з'являється Зератул зі звісткою про пробудження Амона. Зератул вимагає припинити атаку на Айюр аби протистояти Амону, котрий є більшою загрозою, ніж зерги. Проте Артаніс нагадує скільки зусиль було докладено для настання цього моменту і починає десантування.
Протосси борються з силами зергів і відновлюють свої комунікації, при цьому помічаючи вплив невідомої сили на зергів. По завершенні першого завдання Артаніс все ж звертається до Зератула за поясненнями що він мав на увазі. Той розповідає про своє видіння, де побачив артефакт зел'наґа, добутий раніше терранами. Артаніс посилає Зератула до Джима Рейнора за артефактом, тоді як сам береться відновити корабель «Спис Адуна». Зератул допомагає другу Караксу боротися проти зергів, а Артаніс дістається до «Списа Адуна», але відчуває, що Кхала (телепатичний зв'язок протоссів) наповнена люттю. Амон поневолює частину протоссів, обертаючи їх проти побратимів. Зератул спішить на допомогу Артанісу, та розумом Вершителя заволодіває Амон, обіцяючи підкорити своїй волі всіх протоссів. Тоді Зератул відрізає противнику відростки, що забезпечують телепатію, і так звільняє розум Артаніса, однак після отриманих ушкоджень його тіло розпадається.
Артаніс покидає плани повернути Айюр, тепер надіючись бодай врятуватися. Він розшукує Темних тамплієрів (які свідомо відрізали свої відростки) і разом з Караксом вирушає до місця сховку «Списа Адуна» аби підняти корабель в повітря і на ньому покинути планету. Його вдається підживити енергією та запустити в космос, тікаючи від атак зергів. На кораблі виявляються технології Золотого віку цивілізації протоссів та просунуті навігаційні системи, які дозволяють проводити місії по всьому сектору Копрулу. На борту зберігаються в анабіозі численні воїни, яким відрізають телепатичні відростки. Таким чином Артаніс отримує непідвладну Амону армію.
Протосси вирушають до Корхалу, де застають Джима Рейнора за боротьбою з флотом Корпусу Мебіуса, яким керують гібриди протоссів та зергів. При цьому на столицю падає орбітальна платформа, війська Артаніса стабілізують її та використовують озброєння платформи, щоб змусити Фонд Мебіуса відступити. На «Списі Адуна» виявляється Рохана, протосс-жінка, яка настільки контролює Кхалу, що непідвладна впливу Амона. Також вдається знайти джерело енергії корабля — мініатюрну штучну зірку. Рейнор іде забрати «Ключовий камінь», але Корпус Мебіуса користується його силою аби зупинити Рейнора та прикликає гібридів. Артаніс шле свою підмогу, з якою террани захоплюють артефакт, але ціною численних жертв. Рейнор та капітан Хорнер ховають загиблих.
Артаніс повертається на «Спис Адуна», де бачить, що Рохана поневолена Амоном. Він занурює її в стазис, попри звільнення від Амона, оскільки Рохана не бажає поривати зв'язок з Кхалою. На планеті Гласіус він виявляє давній банк даних протоссів, та туди ж прибуває секта тал'дарімів. Банк вдається доставити на корабель, а разом з ним і героя Фенікса, який виявляється клоном для створення нового виду військ. Артаніс приймає його як справжнього до своєї команди. Далі він вирушає до планети Шакурас, де матріарх Воразун повідомляє про захоплення планети гібридами. Протосси евакуюються з Шакураса, Артаніс перевантажує кристали зел'наґа, розташовані там, і цим підриває планету. При цьому в його тілі пробуджується сила Зератула.
Каракс визначає за допомогою «Ключового каменя» батьківщину зел'наґа, розташовану в Алдаріанському розриві, куди «Спис Адуна» і направляється. Там герої знаходять Улнар, місце, де зел'наґа створювали життя, але там вже знаходяться тал'даріми з терранами. Артаніс входить в храм і стикається з Сарою Керріган. Вони дізнаються про зел'наґа: ті були першими істотами, зародженеми у вимірі Порожнечі, що ширили життя всесвітом, після чого зійшли до Порожнечі, чекаючи на прихід в Улнар істот з чистою формою (зерги) і чистою сутністю (протосси), щоб ті стали новими зел'наґа і продовжили космічний цикл життя. Артаніс та Керріган заходять в місце сплячки зел'наґа, але всі вони виявляються вбитими Амоном — зел'наґа, що зажадав перервати цикли і перетворити всесвіт як сам вважає за правильне.
Тим часом на бік Воразун переходить тал'дарім Аларак і приводить її до Артаніса. Об'єднані сили зупиняють відкриття Амоном порталу в Порожнечу. Протосси відшукують Сайброс, місце, де сховані роботи, створені на основі Фенікса, після чого ставлять їх собі на службу. Несподівано нападає Корпус Мебіуса і протосси контратакують. Аларак викликає Малаша на двобій, за що Артаніс сварить його, оскільки їхня війна спрямована проти Амона, а не чиїхось особистих ворогів. Малаш сходиться з Алараком в поєдинку, але програє і Аларак стає новим лідером тал'дарімів, оголошуючи, що служба Амону не дасть їм вознесіння, як говорив Малаш. Рохана вивідує, що Кхала служить вмістилищем Амона, поки він не має тіла, після чого позбувається зв'язку з Кхалою.
По поверненню на Айюр, протосси руйнують установки, які забезпечують висадку військ поневоленої Амоном Золотої армади, і цим затримують її прибуття. Каракс виявляє, що «Ключовим каменем» можливо тимчасово позбавити Амона влади над протоссами. Артаніс придумує активувати артефакт та скористатися його дією, щоб воїни Золотої армади відрізали свої телепатичні відростки. В цей час Амон завершує створення свого тіла, яке виявляється невразливим до звичайної зброї. Артаніс збирає всі сили протоссів і силою Темних тамплієрів (які користуються енергією Порожнечі) атакує тіло Амона. Попри масовані напади зергів і Золотої армади, протосси захищають і активовують «Ключовий камінь», що звільняє всіх протоссів з-під впливу лиходія. Але безтілесний Амон швидко заволодіває артефактом, Артаніс наказує всім відрізати телепатичні відростки. Не маючи тепер ні тіла, ні іншого вмістилища для себе в цьому світі, Амон тікає в Порожнечу.