Елеонора Гонзага (, повне ім'я Анна Елеонора Мантуанська-Гонзага, ; 23 вересня 1598 — 27 червня 1655) — мантуанська принцеса з дому Гонзага, донька герцога Мантуї та Монтферрата Вінченцо I Гонзаґа та тосканської принцеси Елеонори Медічі, дружина імператора Священної Римської імперії Фердинанда II.

Біографія Елеонора народилась 23 вересня 1598 року у Мантуї. Вона була шостою дитиною та другою донькою в родині герцога Мантуї та Монтферрата Вінченцо I Гонзаґа та його другої дружини Елеонори Медічі. Дівчинка мала старших братів Франческо, Фердинандо та Вінченцо, а також сестру Маргариту. Ще один брат, Гульєльмо Доменіко, помер за кілька років до її народження.

Елеонора провела дитинство при мантуанському дворі. Отримала католицьке виховання в місцевому монастирі. Там вона здобула не лише звичайну освіту, а й значну культурну обізнаність. Батьки померли, коли їй було 13. Після нетривалого царювання у 1612 помер і її старший брат Франческо. Наступним правителем Мантуї став Фердинандо, якому довелося для цього скласти кардинальський сан. Щодо Монтферрату, то юридично його успадкувала малолітня дочка Франческо — Марія. Навколо цього спадку з 1613 до 1617 року точилися військові дії з Савойєю. Елеонора була відома своєю винятковою красою. Папський нунцій Караффа описував її як жінку рідкісної вроди та дуже добру.У віці 22 років принцеса побралася із 43-річним імператором Священної Римської імперії Фердинандом II. Через цей шлюб Мантуя намагалася отримати домінуюче положення у Північній Італії, завдяки підтримці імперії. Весілля пройшло 2 лютого 1622 у Іннсбруку. Для нареченого це був другий шлюб. Від першого союзу з Марією Анною Баварською в нього залишилось четверо дітей. Спільних дітей у подружжя не було.

26 липня 1622 у Братиславі відбулася коронація Елеонори як угорської королеви. 21 листопада 1627 імператрицю коронували у Празі короною святого Вацлава як королеву чеську. В майбутньому Елеонора з чоловіком часто навідували Прагу, на відміну від своїх попередників і наступників.

Сподівання мантуанського двору щодо цього шлюбу не були цілком виправдані. Хоча Фердинанд II і проводив сприятливу політику, однак, під час війни за мантуанський спадок, у 1630, його війська захопили та пограбували герцогський палац.

Елеонора імператрицею вела благочесне життя. Зокрема, заснувала жіночі кармелітські монастирі у Відні та Граці.

Чоловіка не стало 15 лютого 1637. Новим імператором став пасинок Елеонори — Фердинанд III Габсбург. Ще за життя мачухи він побрався з її небогою — Елеонорою Магдаленою Гонзага.

Елеонора пішла з життя 27 червня 1655 у віці 56 років. Поховали її у віденському монастирі кармеліток. У 1782 році прах було перенесено до герцогського склепіння у Соборі Святого Стефана.Magdalena Hawlik-van de Water, Die Kapuzinergruft. Begräbnisstätte der Habsburger in Wien, 2. Aufl. Wien 1993, стор. 71.

Генеалогія

Примітки

Література Fidler, Jiří. České královny. Havlíčkův Brod: Fragment, 2004. ISBN 80-7200-849-8. стор. 81–82. Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: Brána ; Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 86–87. Hurter, Friedrich Emanuel. Geschichte Ferdinand's II. und seiner Aeltern. 9. Bande Constantin von Wurzbach: Habsburg, Anna Eleonora von Mantua und Gonzaga. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 6. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1860, стор. 15 Linda Maria Koldau: Frauen — Musik — Kultur. Ein Handbuch zum deutschen Sprachgebiet der Frühen Neuzeit. Köln, Weimar 2005, ISBN 3-412-24505-4, стор. 82–90. Holčík, Štefan: Pozsonyi koronázási ünnepségek 1563—1830, Európa Könyvkiadó, Budapest, 1986.

Посилання

Профіль на Geneall.net Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Елеонори Гонзага Генеалогія Фердинанда II Габсбург