Геміморфіт — мінерал класу силікатів.
Синонім — каламін (лат. calaminum). Міжнародне гемологічне скорочення — gmm.
Етимологія та історія Назва пов'язана зі «стислою» формою кристалів. Термін стосується геміморфних (напівформних) кристалічних форм, які часто зустрічаються в природі. Цей термін ввів німецький мінералог Густав Адольф Кенготт (1818—1897) у 1853 році. Вперше описаний ним же як самостійний мінерал.
Однак цей мінерал був відомий німецькому мінералогу Й. Ф. Августу Брайтхаупту (1791 — 1873) принаймні з 1823 року. А раніше як «каламін». Однак британський хімік і мінералог Джеймс Л. М. Смітсон (1765 — 1829) ввів термін «діатомовий каламін» у 1802 році, щоб відрізнити його від благородного каламін-смітсоніту.
Типовою місцевістю вважається шахтарський район Бейца (угор. Rézbánya) в повіті Біхор в Румунії.
Загальний опис Формула: Zn4[Si2O7] (OH)2 x H2O.
Містить (%): 67,5 ZnO, 25 SiO2; 7,5 H2O. Домішки: Pb, Fe, Ca, Mg, Ti, Al, Cd.
Сингонія ромбічна.
Структура острівна.
Зустрічається у вигляді волокнистих, радіально-променистих, ниркоподібних або сталактитових агрегатів, а також у вигляді дрібних кристалів, які утворюють кірки і друзи. Кристали тонкопластинчасті, таблитчасті, часто подовжені. Відомі двійники по (001). Безбарвний, білий, блакитний, жовтий або зеленуватий.
Блиск скляний. Крихкий.
Твердість 4-5.
Густина 3,45.
Має піроелектричні властивості. Зустрічається в зоні окиснення свинцево-цинкових родовищ.
Асоціює зі смітсонітом, церуситом, кальцитом, сфалеритом, ґаленітом, гідроксидами заліза, англезитом, аурихальцитом, розазитом, гідроцинкітом, хризоколою.
Знахідки: Колдбек ФеллсCaldbeck Fells, Cumbria, England, Камбрія, Англія; Банська Штявниця, Центральна Словаччина; Мореснет — нейтральна територія, де зараз перетинаються кордони Німеччини, Бельгії та Нідерландів; у Німеччині у Фрайберг та Альтенберг, Саксонія. Острів Сардинія, Італія. Поблизу м. Ісфахан, Іран. У США в штатах Нью-Джерсі, Юта, Колорадо, Монтана. У штатах Чіуауа і Дуранго Мексика.
Значні скупчення — в Центр. Казахстані, Польщі (Верх. Сілезія), Забайкаллі. Може використовуватися як цинкова руда. Збагачується флотацією.
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 546—549. Hemimorphite. Handbook of Mineralogy
Посилання Hemimorphite Геміморфіт в каталозі мінералів Геміморфіт в базі даних мінералів Характеристика геміморфіту