Закон України «Про кінематографію» (остання редакція від 26 квітня 2017) — визначає правові основи діяльності в галузі кінематографії та регулює суспільні відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням і демонструванням фільмів в Україні. Крім цього у законі надано пояснення, які фільми підпадають під визначення «український національний фільм».«Про кінематографію». Верховна Рада України. Зі змінами від 12.12.2012
Визначення «українського національного фільму» Згідно статті 3, Розділу I (загальні положення) Закону України «Про кінематографію»:
Кінопродукція, заборонена до розповсюдження в Україні
Після початку Російсько-Української війни 2014 року, громадськість в Україні вимагала від керівництва держави бойкоту російськомовних фільмів з Росії. У відповідь на запит громадськості, Держкіно створило Список відеопродукції, забороненої в Україні складений Держкіном до якого почали включати будь-які аудіовізуальні твори (фільми, серіали тощо), «в яких міститься популяризація, агітація, пропаганда тощо будь-яких дій правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта» або в яких брали участь особи що входять до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Юридичним підґрунтям створення цього списку стало прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» від 5 лютого 2015 року,Закон України. Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України — Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 18, ст. 131 який вніс поправки зокрема в Закон України «Про кінематографію», де в Статті № 15 зазначено що
Див. також Бойкот російського кіно Список відеопродукції, забороненої в Україні
Джерела та примітки
Посилання Закон України «Про кінематографію» (Редакція від 26.04.2017) на сайті ВРУ