«Св. Гео́ргій, Св. Дороте́я і мадонна з немовлям» () — картина релігійного спрямування, що створив венеційський художник Тіціан невдовзі по передчасній смерті Джорджоне.

Історія

Тіціан прибув у Венецію з малого містечка Кадоре в надії стати майстром мозаїк. На той період важливі місця в художньому житті Венеції посіли старий Джованні Белліні (1430—1516) і високо обдарований Джорджоне (1477—1510), що відсунуло амбітного Тіціана в тінь двох справжніх велетнів венеційського мистецтва.

На початку 16 ст. перед Тіціаном стояло два значні завдання — підтягти рівень власної майстерності до рівня Джованні Белліні та Джорджоне і позбутися могутніх конкурентів у їх особі. Картини Тіціана почали плутати з творами Джорджоне вже за життя обох, а ця плутанина зберегла актуальність до 20 століття.

«Молоді художники не мали шансів на успіх, якщо не починали працювати в стилі Джорджоне» (Бернард Беренсон). «Тіціан, побачивши техніку і манеру Джорджоне, покинув манеру Джованні Белліні і перейшов на манеру Джорджоне. Навчився в короткий термін так точно копіювати його знахідки, що картини Тіціана часто приймали за твори Джорджоне» (Джорджо Вазарі).

Картина «Св. Георгій, Св. Доротея і мадонна з немовлям» створена близько 1518 року, тобто в період, коли самовпевнений майстер досяг рівня майстерності конкурентів-попередників і пішов далі них уже власним шляхом.

Опис твору У невеликому просторі картини скупчилися чотири постаті. Ліворуч — кремезний вояк зі списом; у фігурі розпізнають Св. Георгія. Спис почали розглядати як відомий атрибут вояка-святого, що убив ним колись страхітливого дракона. На невеликому узвишші на тлі зеленої завіси сидить мадонна з немовлям. Між ними білява красуня з кошиком квітів, котрі вона піднесла дитині. Її розпізнають як Св. Доротею.

Композиція — розповсюджений варіант релігійного твору, котрий мав у венеційців назву «Свята бесіда». Зазвичай жанр «Свята бесіда» мав невеликі розміри і призначався не для церков, а для приватних помешкань.

Твір вражав після спостережень поєднанням ідеального — з реалістичним, високого — з брутальним. Мадонна — ідеалізована і імперсональна красуня, що переходитиме з одної картини майстра в другу. Неканонічність образу Св. Георгія просто колола очі, незважаючи на спис, атрибут святого, і обладунки лицаря. В образі Св. Доротеї — відома венеційська красуня і модель декількох картин Тіціана Віоланта.

Провенанс

Картина Тіціана була практично першою серед низки творів венеційського художника, що почав купувати іспанський король Філіп ІІhttps://www.museodelprado.es/en/the-collection/online-gallery/on-line-gallery/obra/the-virgin-and-child-with-saints-dorothy-and-george/ . 1593 року картину передали у монастир Ескоріал. 1839 року картину передали у новостворений музей Прадо в місті Мадрид.

Галерея

Джерела і посилання Лазарев В. Н. Выставка «Джорджоне и джорджонески» в Венеции, «Искусство», № 1, 1956 Джорджо Вазарі. «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» Л. Колосов «Джорджоне», «Неделя», 12—18 июля 1982. Francesco Valcanover, L'opera completa di Tiziano, Rizzoli, Milano 1969. картина на сайті Нац. музею Прадо, Мадрид

Примітки

Див. також

Кватроченто Джорджоне Відродження Венеційська школа Ескоріал Національний музей Прадо