Іван Федорович Нікішов (, село Варкіно Вологодської губернії — , Москва) — начальник Головного Управління «Дальбуду» НКВС СРСР (1939—1948). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1939—1952). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликання (1937—1950), з 9.07.1945 генерал-лейтенант НКВС СРСР (з 1946 — МВС СРСР), Герой Соціалістичної Праці (20.01.1944Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Социалистического Труда работникам Дальстроя НКВД» от 2о января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 3 февраля (№ 6 (266)). — С. 1).
Ранні роки Народився в селянській родині, закінчив сільську школу. З 13 років працював пастухом, батраком, потім в Царицині — вантажником, береговим робітникам і візником по найму.
У січні 1915 року призваний в армію, служив рядовим і старшим унтер-офіцером (фельдфебелем), воював на німецькому фронті.
У 1917 році член полкового ревкому. У липні 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії, учасник громадянської війни, командир батальйону, помічник командира полку. Брав участь в придушенні козацьких повстань на Уралі, а також повстань місцевого населення в Дагестані.
З жовтня 1919 року — член РКП (б).
З 1923 року — командир полку.
Дати з біографії з 1924 — начальник Сальянського прикордонного загону ОГПУ в Закавказзі; з 1925 — начальник прикордонних загонів ОГПУ; з 1928 — слухач курсів удосконалення ВПШ ОГПУ (м. Москва); з 1929 — начальник 41 прикордонного загону ОГПУ в Закавказзі; з 1932 — командир 4 залізничної бригади; з 1934 — начальник Управління прикордонної та внутрішньої охорони (УПВО) НКВД Азербайджанської РСР; з 13.02.38 — начальник УПВО Ленінградського округу; з 29.11.38 — начальник УНКВС Хабаровського краю; з 11.10.39 — начальник Дальбуду НКВД (Магадан, до 24.12.48); з 15.08.49 — на пенсії. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.
Військові та спецзвання з 23.12.35 — комбриг; з 19.02.39 — комісар гб 3 рангу; з 09.07.45 — генерал-лейтенант.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (20.01.1944) чотири ордени Леніна (26.04.1940, 17.01.1943, 20.01.1944, 21.02.1945) два ордени Червоного Прапора (14.02.1936, 3.11.1944) орден Кутузова I ступеня (24.02.1945) — за виконання плану видобутку золота і олова орден Трудового Червоного Прапора (11.01.1941) орден Трудового Червоного Прапора Закавказької РФСР орден Трудового Червоного Прапора Азербайджанської РСР Медалі СРСР знак Почесного працівника ВЧК—ОДПУ
Примітки
В літературі оповідання «Іван Федорович» — Варлама Шаламова
Посилання ГУЛАГ 1917—1960 Архів О. М. Яковлєва Бенкети рабовласників на невільничих рудниках