Володимир Степанович Завальнюк ( 29 вересня 1962, с. Саджавка, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український актор, режисер, організатор та художній керівник київського театру «Перетворення».

Життєпис З 1969 по 1978 рік навчався в школі села Микуличин Івано-Франківської області (брав активну участь в спортивному житті школи, 5-й клас навчається в Львівському спортінтернаті), після чого повертається в Микуличин, де закінчує 8-й клас. З 1978 по 1982 рік — навчання в Дніпропетровському театральному училищі (педагоги зі спеціальності: Яків Самойлович Шидрін і Анатолій Гнатович Москаленко) 1982 — актор театру для дітей та юнацтва, м. Суми. 1982–1985 — актор Дніпропетровського державного театру ляльок. 1982–1984 — служба в Радянській армії. 1985–1988 — навчання в студії Державної капели бандуристів України. 1988–1992 — актор і режисер Київського державного театру ляльок. Паралельно (1987–1992) — засновник, актор і головний режисер театрів-студій «Товариш», «Театру-студії на Виноградарі» (1990), «Театру-студії на Печерську» та театру-студії «Зерня» (1992) (всі — м. Київ). 1992–1994 — фрилансер, працює у низці зарубіжних театрів як актор і режисер. 1994–1997 — головний режисер театру-студії «Бенефіс». 1997–2000 — викладач театрального мистецтва у Дитячій академії мистецтв (Київ). 1997–2004 — головний режисер «Театру під зоряним небом» Київського планетарію. 2005–2010 — режисер-постановник у київських театрах «Браво» і «Театріон». 2011- по сьогодні — художній керівник, головний режисер Театру Володимира Завальнюка «Перетворення» (Київ). з 2021 — режисер-постановник і актор в Закарпатському обласному театрі драми й комедії

Родина Брат — Завальнюк Василь Степанович, художник, музикант Брат — Завальнюк Іван Степанович, звукорежисер.

Режисерські роботи Театр «Бенефіс» (Київ, Україна) «Український вертеп» (1992); «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері (1993); «Саломея» О. Уайльда (1995); «Щасливець» В. С. Завальнюк (спектакль для дітей, 1995).

«Театр під зоряним небом» Київського планетарію (Київ, Україна) «На полі крові» Леся Українка (1996); «Лісова пісня» Леся Українка (1997).

Театр міста Штип (Північна Македонія) «За двома зайцями» Михайла Старицького (2001) — македонською мовою; «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка (2002) — македонською мовою.

Театр «Театріон» (Київ, Україна) «Ах, який я молодець!» (В. С. Завальнюк, за мотивами української народної казки «Колобок») (2005); «Душа-русалонька» (за казкою Г. Х. Андерсена, інсценізація В. С. Завальнюка) (2006); «Снігова королева» (за казкою Г. Х. Андерсена) Є. Шварца (2007); «Кресало» (В. С. Завальнюк, за мотивами казки Г. Х. Андерсена) (2008); «Кохання у валізі» Марсель Берк'є-Маріньє (2008); «Ризик» Едуардо Де Філіппо (2009).

Театр «Браво» (Київ, Україна) «Дорога Памела» Джон Патрік (2009); «Кумедний випадок» Карло Ґольдоні (2010); «Добрий день, пане Гоген» (історична комедія) Аркадій Ставицький (20011).

Театр Володимира Завальнюка «Перетворення» (Київ, Україна) 2011-2015 «Саломея» О. Уайльда; «На спільнім шляху / Бир ёлу» К. Булкіна; «Жанна д'Арк. Дисконт?..» Ж. Ануя; «Гамлет» В. Шекспіра; «Приборкання норовливої» В. Шекспіра; «Великий льох» Т. Шевченка; «Третя молитва» Я. Верещака; «Король Лір» В. Шекспіра; «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері; «Український вертеп» «Душа-русалонька» (за казкою Г. Х. Андерсена, інсценізація В. С. Завальнюка) «Казкове перехрестя» (В. С. Завальнюк, мюзикл про правила дорожнього руху); «Вертеп» (В. С. Завальнюк, за мотивами старовинного українського вертепу); «Снігова королева» (за казкою Г. Х. Андерсена) Є. Шварца; «Кресало» (В. С. Завальнюк, за мотивами казки Г. Х. Андерсена) (2008); «Ах, який я молодець!» (В. С. Завальнюк, за мотивами української народної казки «Колобок»); «Мандрівка Дощинки» (за казкою О.Ільченка); «Про силу характерницьку, татарського богатиря Ахмеда і Грицька Кобилячу смерть» (за казкою Сашка Лірника); «Увага… Уява… Казка!» (за мотивами української та кримськотатарської народних казок) «Коза-Дереза» (В. С. Завальнюк, за мотивами української народної казки)

Гастрольна діяльність 1992–2000 — гастролі з моновиставою «Український вертеп» в Австрії, Болгарії, Білорусі, Литві, Македонії, Молдові, Німеччині, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, Угорщині, Чехословаччині та Швейцарії. 2000–2001 — режисер-постановник вистав у драматичному театрі м. Штип (Північна Македонія) — постановки македонською мовою двох п'єс української класики: «За двома зайцями» Михайла Старицького та «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка

Нагороди Диплом ІІ-го Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька-92» (За найкращу чоловічу роль.) (Ужгород, Україна, 1992); Диплом Міжнародного фестивалю "ONE MAN SHOW "(Театр одного актора) (Молдова, 1999); Диплом (1-ше місце) VII Міжнародного фестивалю (Ботошані, Румунія, 2000); Диплом Міжнародного незалежного фестивалю моновистав «Відлуння» (Київ, Україна, 2000); Диплом ІІ-го Міжнародного фестивалю моновистав «Відлуння» (Київ, Україна, 2001) ; Диплом IV Міжнародного фестивалю античних мистецтв «Боспорські агони» (Керч, Україна, 2002); Диплом Театрального фестивалю «Театр для душі» (Як художній керівник театру «Театріон».) (Україна) (2010) Диплом Другого фестивалю витончених мистецтв «Амплуа» (Київ, Україна, 2004). (Як художній керівник театру «Перетворення»)

Примітки

Джерела Сайт театру «Перетворення» Король Лір — В.Шекспір. Театр Володимира Завальнюка «Перетворення» Владимир Завальнюк, режиссер, художественный руководитель, актер театра «Перетворення» «Маленький принц» Про створення Робочої групи з актуальних питань діяльності та розвитку недержавних театрів