Велика Македонія або Об'єднана Македонія () — популістська, панслов`янська, панбалканська ідея македонських радикалів-іредентистів, як антагонізм ідеї Великої Болгарії, Великої Албанії, Великої Греції та Великої Сербії.
Територіальний склад Великої Македонії Вардарська Македонія () — Північна Македонія. Егейська Македонія () — три македонських периферії північної Греції. Піринська Македонія () — неофіційна назва Області Благоєвграда в південно-західній Болгарії — область у південно-східній Албанії, відповідна приблизно частині Корча (Гориця), Поградец та районам Девол. Гора та Прохор Пчінскі — в південному Косово та Сербії (ці підобласті, як іноді вважають, є частиною Вардарської Македонії).
Історія Ідея і сам термін виник після Бухарестської угоди 1913 (пункт про розподіл Македонії) та базується на тих же популістських засадах і з тієї ж серії панславізму, що і Велика Болгарія, Велика Польща, тощо.
Велика Македонія повинна мати домінуюче становище на Балканах за територією і мати промакедонськи налаштовані народності. Політичним обґрунтуванням такої держави мала стати географія розселення македонського етносу та існування з античних часів історично значимого регіону Македонії, яка не збігається з межами одночасної держави.
До складу Великої Македонії повинні увійти землі Болгарії, Греції, Північної Македонії, Сербії та Албанії.
Носієм ідеї Великої Македонії була революційна організація ВМРО на чолі з Тодором Александровим та Іваном Михайловим.
Примітки