Лист дев'яноста дев'яти — колективний відкритий лист, підписаний низкою відомих радянських математиків на захист свого колеги Олександра Єсеніна-Вольпіна, примусово поміщеного до психіатричної лікарні у зв'язку з його дисидентською діяльністю. Лист став важливою подією як в історії радянської математики, так і правозахисного руху.

Передумови

Олександр Єсенін-Вольпін був активним дисидентом. З 1949 року його неодноразово заарештовували органи держбезпеки та проти його волі поміщали до психіатричних лікувальних установ. 5 грудня 1965 в День Конституції Олександр Сергійович організував мітинг на в Москві з вимогою публічного та відкритого суду над письменниками Андрієм Синявським та Юлієм Даніелем, заарештованими за публікацію їхніх книг закордоном. Він постійно перебував під наглядом КДБ. КДБ спеціально наполягав на недопущенні участі Єсеніна-Вольпіна в Міжнародному математичному конгресі, проходив у Москві 16 серпня 1966, побоюючись передачі з його боку неприємної для влади інформації іноземним учасникам конгресу.

Примусова госпіталізація 14 лютого 1968 Олександр Єсенін-Вольпін «за розпорядженням головного психіатра м. Москви» був примусово госпіталізований. В Хроніці поточних подій зазначалося, що госпіталізація була незаконною, оскільки такий вид медичної допомоги міг призначатися лише судом. Крім того, була порушена інструкція «Про невідкладну госпіталізацію психічно хворих, що представляють суспільну небезпеку», оскільки згідно з нею рідні госпіталізованого повинні були бути сповіщені, а після прибуття в лікарню протягом 24 годин спрямованого повинна оглянути комісія з трьох осіб. Ні того, ні іншого зроблено не було.

Професор вважає, що ізоляція Єсеніна-Вольпіна була приурочена наближенню 15-ї річниці (5 березня). Професор пише, що госпіталізація була відповіддю на вимогу Єсеніна-Вольпіна допустити його на судовий процес над Даніелем та Синявським.

Публічний протест

Друзі та колеги Єсеніна-Вольпіна до 9 березня зібрали підписи під відкритим листом протесту до влади, яке стало відоме як «Лист дев'яноста дев'яти». Насправді під листом було зібрано близько 130 підписів, але відправлений був варіант з 99-ма.

За спогадами , серед організаторів цього листа були та Євген Ландіс, а першими його підписали Ізраїль Гельфанд та Ігор Шафаревич. Дружина дисидента Марія вказує в своїх мемуарах, що «думка про написання такого відкритого листа належить Ірині Крісті, літературно лист оформив . Ірина Крісті та були найактивнішими збирачами підписів»

Лист було направлено міністру охорони здоров'я СРСР, генеральному прокурору СРСР, копія — головному психіатру Москви. Воно також було опубліковано на Заході (зокрема, «Нью-Йорк Таймс» та транслювалося радіостанцією «Голос Америки»).

Звернення, зокрема, підписали: академік (Єсенін-Вольпін був його аспірантом), члени-кореспонденти АН СРСР Ізраїль Гельфанд, Лазар Люстерник, Андрій Марков, , Сергій Новіков, Ігор Шафаревич, 31 доктор фізико-математичних наук та інші.

Уже після збору підписів, у листі була зроблена приписка: «Відповідь просимо надсилати за адресою: Москва-234, Ленінські Гори, Московський державний університет імені Ломоносова, механіко-математичний факультет, на ім'я будь-якого з числа підписавших цей лист». Сергій Новіков вважає, що ця приписка підставляла під удар влади , виводячи з-під нього академічні інститути.

Не підписали колективний лист, але направили аналогічні листи від власного імені провідні радянські математики академіки Андрій Колмогоров та Павло Александров.

24 березня заяву з протестом проти дій влади оприлюднили мати і дружина Єсеніна-Вольпіна. При цьому вони відзначили, що після публікації «Листу 99» та інших протестних листів 16 березня Вольпін був переведений у більш спокійне 32-е відділення лікарні імені Кащенко при Інституті психіатрії АМН СРСР.

12 травня Єсенін-Вольпін був виписаний з психіатричної лікарні після трьох місяців примусового лікування.

У Росії лист було вперше опубліковано (з низкою неточностей і 96 підписами) у книзі «А. С. Єсенін-Вольпін. Філософія. Логіка. Поезія. Захист прав людини: Вибране» 1999 року.

Наслідки Лист став великою віхою у взаєминах радянської влади з математичною громадськістю. Багато з підписантів листа були піддані репресіям. Так, академік Петро Новіков був звільнений з посади завідувача кафедрою в Московському державному педагогічному інституті. Була розігнана лабораторія в . Втратили роботу доктор фізико-математичних наук лауреат Сталінської премії Наум Мейман, доктор фізико-математичних наук Ісаак Яглом, викладач математики на філологічному факультеті Московського університету та багато інших.

Наслідком листи стала зміна керівництва в радянській математичній науці та освіті, в першу чергу в МДУ. Володимир Арнольд назвав підписання листа подією, що «перевернула математичну ієрархію в Росії». Цю, та інші події, що мали місце бути, Ільяшенко називає «чорним 20-річчям мехмату МДУ».

Олександр Даніель та вважають, що насильницька госпіталізація Єсеніна-Вольпіна та боротьба за його звільнення «стали помітним епізодом у процесі становлення правозахисного руху в СРСР».

Думки та оцінки Згодом акція отримала неоднозначні оцінки як від учасників подій, так і від дослідників. Так, професор писав, що, коли лист принесли на підпис академіку Петру Капиці, він запитав: «Ви що хочете? Влаштувати шум чи звільнити Єсеніна-Вольпіна? Якщо звільнити, то я його вам звільню. Якщо влаштувати шум, то я не з вами» — і лист не підписав. Аналогічні слова приписуються .

Сергій Новіков стверджує в спогадах, що лист було провокацією КДБ, що стало зрозуміло лише через роки. На думку Новікова, виконавцем цієї провокації була подруга Єсеніна-Вольпіна Ірина Крісті, хоча він не виключає, що її могли використовувати таким чином, що вона сама цього не знала.

Див. також Репресивна психіатрія

Примітки

Посилання

Неретін Ю.Золотому віку не бувати! (Москва, 9 березня 1968) . 09.03.2013 Цінман Л. Пригоди рядового підписанта після "листа 99 математиків " . 20.09.2014 листи вчених на сайті (Проект «Соціальна історія вітчизняної науки»)