Мілена Єсенська (; , Прага, Австро-Угорщина, — , Равенсбрюк, Німеччина) — чеська журналістка, письменниця, редакторка і перекладачка.
Біографія Народилася в Празі (Австро-Угорщина). Її батько, Ян Єсенський, був хірургом-стоматологом і професором Карлового університету; мати, Мілена Нейцларова, померла, коли доньці було 16 років. Племінниця письменниці Ружени Єсенської.
Навчалася у першій академічній гімназії для дівчаток в Австро-Угорщині «Мінерва»Wágnerová, 1996, 33. Після її закінчення недовго навчалась у Празькій консерваторії та на медичному факультеті. У 1918 році одружилася з літературним критиком Ернстом Поллаком; з чоловіком переїхала до Відня.
Оскільки доходів Поллака у післявоєнному місті бракувало на прожиття, Єсенська почала працювати перекладачкою. У 1919 році вона пише листа Францу Кафці з проханням перекласти з німецької на чеську його оповідання «Кочегар», що стало початком довгої переписки. Єсенська і Кафка зустрічались двічі, багато листувались, однак їх стосунки перервались у листопаді 1920 року. Наприкінці свого життя Кафка надіслав Єсенській свої щоденникиHockaday, 1997; Jesenská, 1998, themodernworld.com http://www.themodernword.com/kafka/kafka_works_nonfiction.html . Переклад «Кочегара» став першим перекладом Кафки чеською. Також Єсенська перекладала твори Германа Броха, Франца Верфеля, Ептона Сінклера та іншихDressler, 1982; Wágnerová, 1996; Marková-Kotyková, 1993.
У Відні Єсенська почала писати власні передовиці у «Трибуні», а у 1923-26 роках писала для видань «Národní listy», «Pestrý týden» та «Lidové noviny».
У 1925 році Єсенська розлучилася з Поллаком і повернулася до Праги, де невдовзі познайомилася з авангардним чеським архітектором Яромиром Крейцаром, з яким пізніше одружилася. У Празі продовжувала працювати журналісткою, також була редакторкою і перекладачкою дитячих книг. Деякі з її статей того часу опубліковані у двох збірках празького видавничого дому «Topič»Marková-Kotyková, 1993. Розлучилася з Крейцаром у жовтні 1934 року.
У 1930 році захопилась комунізмом, до 1936-го розчарувалася в ньомуDressler, 1982. У 1938-39 роках редагувала відомий чеський політико-культурний журнал «». Там вона пише про підйом НСДАП у Німеччині, аншлюс Австрії і можливих наслідках цього для ЧехословаччиниDressler, 1982; Hockaday, 1997.
Після окупації Чехословаччини німецькими військами Єсенська приєдналася до підпільного руху опору й допомогла емігрувати багатьом євреям і політичним біженцям, сама ж залишилася. у 1939 році була заарештована гестапо й ув'язнена спершу у празьку в'язницю Панкрац, а потім у Дрездені. У жовтні 1940 року депортована у концентраційний табір Равенсбрюк у Німеччині. Тут вона надавала моральну підтримку іншим в'язням, подружилася з Маргарете Бубер-Нойманн, яка після війни написала її біографію.
Мілена Єсенська померла від ниркової недостатності 17 травня 1944 рокуHockaday, 1997.
Яна «Хонза» Крейцарова (1928—1981), дочка Мілени Єсенської і Яромира Крейцара, писала у 1950-х для підпільного видання «Půlnoc» і для «Divoké víno» у 1960-хDivoké vino.
Пам'ять Мілена Єсенська є персонажкою кантати для сопрано з оркестром «Milena» аргентинського композитора Альберто Хінастери. Ця робота базується на листах Кафки.
Бібліографія
Примітки
Література Mary Hockaday. Kafka, Love, and Courage: The Life of Milena Jesenská. New York: The Overlook Press, 1997. Marta Marková-Kotyková. Mýtus Milena : Milena Jesenská jinak. Praha: Primus, 1993. Alena Wágnerová. Milena Jesenská. Prague: Prostor, 1996. Jaroslav Dressler. «Kafkova Milena.» Archa, 1982. Alena Wágnerová. Dopisy Mileny Jesenské. Prague: Prostor, 1998. Divoké víno
Посилання Франц Кафка. Письма к Милене Milena Jesenská Fellowships for Journalists, Institute for Human Sciences, Vienna — http://www.iwm.at Přítomnost 36 (1938) and Přítomnost 41 (1938) — два есе Мілени Єсенської