Кельці

Ке́льці або Ке́льце «Ке́льце — іменник середнього роду (місто в Польщі)» (, ) — місто в Польщі, адміністративний центр Свентокшиського воєводства. 206 тис. мешканців (2008).

Залізничний вузол. Промисловий центр з розвинутим машинобудуванням (випуск хімічного обладнання, арматури для ТЕС, підшипників, автозапчастин та ін.). Вища інженерна та вища сільськогосподарська (філіал Люблінської) школи, педагогічний інститут, заснований у XII ст.

Демографія Станом на 31 грудня 2020 року в Кельцях проживало 193 415 осіб.

На кінець червня 2021 року рівень безробіття становив 5,5 %.

За даними Статистичного управління в Кельцях на кінець червня 2021 року середній дохід на душу населення становив 4798,67 злотих брутто.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Населення за роками:

Етимологія Легенда пов'язує появу Келець з Мешком Болеславовичем, сином Болеслава Сміливого. Понад 900 років тому на місці, де сьогодні знаходиться столиця Свєнтокшиського воєводства, були непрохідні ліси, повні тварин, які приваблювали мисливців. Тут також полював Мешко. Коли в погоні за дичиною він втратив своїх супутників, він пішов на невідому галявину і, знесилений, заснув у траві. Йому приснилося, що на нього напали грабіжники та намагаються влити йому в рот отруту. Коли він почав втрачати сили, раптом святий Войцех підняв жезл і провів на землі звивисту стежку, яка перетворювалася на потік води. Прокинувся Мешко і побачив неподалік джерело. Вода в ній була смачна, прозора, як уві сні. Він відчув прилив нових сил і швидко знайшов свою свиту. Від'їжджаючи від галявини, Мешко помітив величезні білі ікла невідомої тварини, ймовірно кабана. Він оголосив, що збудує тут замок із церквою. Невдовзі в самому серці лісу було збудовано поселення. На галявині стоїть церква. св. Войцеха, а струмок, з якого вода повертала князеві сили, називався Сільницею. Поселення назвали Келцями — на згадку про знайдені таємничі ікла. З часом назва змінилася на Кельці.

Найвірогідніша етимологічна теорія виводить назву міста від давньопольського іменника kielce (множина від kielec), що означає паростки рослин (kiełki roślinne) і стосується болотистої місцевості, де росла («kiełkowała») низькоросла верба.

Події 1171 — засновано колегіат Пресвятої Діви Марії 1364 — Кельці отримали магдебурзьке право 1496 — кардинал Фридерик Ягеллончик надав Кельцям герб 1655 р. — місто зруйноване під час Шведського потопу 1661 р. — король Ян II Казимир і його придворні перебувають в Кельцях 1662 р. — місто зайняте повсталими військами (близько 12 тис. вояків) Священного союзу. 27 липня 1789 р. — місто переходить у власність Речі Посполитої 24 травня 1800 року — небезпечна пожежа знищила майже всі житлові будинки в центрі, згоріла також ратуша 1809 р. — місто включено до складу Варшавського герцогства 1815 р. — включення міста до складу Царства Польського 1816 р. — відкриття в Кельцах, з ініціативи о. Станіслава Сташиця, перший польський державний технічний університет — Гірнича академія 1818 р. — столицю Краківського воєводства перенесено до Кельців 1844 р. — арешт о. Пьотра Сцегенного викликає повстання проти російської адміністрації 1 січня 1845 р. — Кельці перестали бути губернським містом (стануть знову з 1867 р.) 1867 р. — Росія захопила Кельці 1870 р. — засновано «Gazeta Kielecka». 1885 р. — будівництво залізничної колії через Кельці від Дембліна до Домброви-Гурничої. 3 лютого 1905 р. — шкільний страйк учнів чоловічої та жіночої гімназій. 3 липня 1905 р. — відбулися криваві сутички Бойової організації Польської соціалістичної партії з російською армією та поліцією. Четверо людей отримали поранення, у тому числі двоє єврейського походження 2 вересня 1906 р. — у міському парку відкрито пам'ятник Станіславу Сташицю, створений з ініціативи президента Кельців Владислава Гарбінського. 13 жовтня 1906 р. — вийшов перший тираж прогресивно-демократичного тижневика «Echa Kieleckie», який редагували Леон Ріґ'є та його дружина Зофія Налковська. 12 серпня 1914 р. — 1-й батальйон (у складі першої кадрової роти, другої та третьої рот) увійшов до Кельців. 30 серпня 1914 р. — капелан 1-го полку польських легіонів Косма Ленчовський відслужив польову месу перед катедрою, в якій не змогли взяти участь єпархіальні священики з Кельців, які посилалися на заборону єпископа Августина Лосінського. 5 вересня 1914 р. — присяга 1-го полку польських легіонів під командою Юзефа Пілсудського в Кельцях. 11 листопада 1918 р. — антиєврейський погром. В результаті 4 людини загинули і 250 отримали поранення. 2 серпня 1919 р. — утворення Келецького воєводства. 4 і 5 вересня 1939 р. — бомбардування міста німецькою авіацією, початок німецької окупації. 5 квітня 1941 р. — створення німецькими окупантами гетто. 20-24 серпня 1942 р. — знищення євреїв у Кельцях; три масові депортації до табору смерті в Треблінці 24 лютого 1943 р. — відділ Гвардії Людової ім. Землі Келецької під проводом Єжи Півоварка псевдо «Юрек» закидає гранатами німецьке кафе на вул. Сенкевича. Знищено 5 нацистів. 15 січня 1945 р. — місто було захоплене військами 3-ї гвардійської армії, 13-ї армії, 4-ї танкової армії та 25-го окремого бронетанкового корпусу зі складу 1-го Українського фронту Червоної Армії. 5 серпня 1945 р. — підрив тюрми на вул. Замковій та звільнення кількох сотень полонених групуванням підрозділів Армії Крайової під командуванням кап. «Сірого». 4 липня 1946 р. — погром євреїв, відомий як Кельцівський погром 1974 р. — перетворення Кельцівсько-Радомської вищої інженерної школи (створеної в 1965 р.) у Кельцівський технічний університет 14 вересня 1996 р. — прем'єра «Хейналя міста Кельці» Кароля Анбілда — видатного музиканта, багаторічного диригента Кельцівської філармонії. 1 січня 1999 року — Кельці стали столицею Свентокшиського воєводства. 2000 р. — Педагогічний університет (заснований у 1973 р.) перетворено на Свентокшиську академію 2008 — Свентокшиську академію було перетворено на Гуманітарний і природничий університет імені Яна Кохановського в Кельцях 12 червня 2016 р. — Перший референдум про звільнення президента міста Кельці Войцеха Любавського (занадто низька явка).

Українці в Кельцях

У 19 ст. Кельце були російським гарнізонним містом, центром губернії. Губернатор мав свою резиденцію в колишньому палаці краківських єпископів. Одним з губернаторів не прихильних полякам був Іваненко. Тут діяла православна військова парафія: храм (сьогодні гарнізонний костел, вул. Chęcińska 2) обслуговував імперських військових та чиновників серед яких були і українці. Також українці з імперської армії були в складі гарнізону Кельць. Свідченням цього є українські прізвища похованих на православному цвинтарі міста той час. Вказується, що на православній ділянці Старого цвинтаря (Prawosławna część Cmentarza Starego) в Кельцях : є могили:

Миколи Зінченка (1894–1938), сотника Армії УНР, інженера-хіміка, що працював у лабораторіях металургійного заводу „Ludwików”, що належав до концерну „Pokój”, вул. Zagnańska 27. Споруди підприємства збереглися до нашого часу. Григорія Чижевського (1886—1936), командира Артилерійської бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, після війни геодезиста. Так вказує керівництво до акції "Полум'я Братерства". Натомість за даними О. Колянчука він помер похований в невеликому селі Мнюв біля Кельць на римо-ктолицькому цвинтарі, а його онук зазначає, що поховання не зберіглося. За даними акції "Полум'я Братерства" в Кельцях знаходиться могила Харитона Лебідя-Юрчика (1877–1945), заступника міністра фінансів УНР, економіста, заступника секретаря Міністерства фінансів УНР. Під його керівництвом опрацьовано проєкт бюджету України на 1919 р. Хоча О. Колянчук згадує факт праці Лебідя-Юрчика як керівника Польського державного банку в Кельцях (будинок якого, імовірно, був на вул. Sienkiewicza і не зберігся), проте вказує, що ей етап закінчився з вибухом Другої Світової війни. Тож, імовірно, інформація про поховання в Кельцях Лебідя-Юрчика помилкова.

Вояки Червоної армії-українці поховані на радянському військовому цвинтарі. У Кельцях у 1956 р. настоятелем православної парафії був о. Василь Ляшенко (10.11.1890-11.07.1956), сотник Армії УНР, архітектор, учитель, православний священник.

В середніх навчальних закладах Кельць викладав професор математики- українець Юрій Васиньчук. Він походив з Холма, закінчив Київський університет, а 1921 р. переїхав до Кельць. Тут він викладав фізику, математику та хімію в гімназії Снядецьких, жіночий гімназії св. Кінги (в одному будинку по вул. Śniadeckich 9) та єпископській гімназії та Келецькій духовній семінарії (в будинках семінарії по вул. Jana Pawła II 7).

2022 р. місто Кельці і його мешканці надали допомогу українським біженцям. Важливим був пункт допомоги на території автовокзалу PKS у Кельцях, який у перші місяці війни виконував функцію первинної допомоги щойно прибулим. Важливими пунктами допомоги були також Інформаційний пункт INTEURO, вул. Sienkiewicza 78A та Свентокшиська воєводський адміністрація, алея IX Wieków Kielc 3. У місті утворилася постійна українська громада, ключовим осередком якої є Dom Polsko-Ukraiński, вул. Urzędnicza 3.

Клімат Місто розташовується в зоні морського клімату. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.7 °C (62 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −2.8 °С (27 °F).Клімат Кельців

Освіта Університет ім. Яна Кохановського в Кельцях та ін. Кельцький технологічний університет, Свєнтокшиська школа вищої освіти, Свєнтокшиський університет у Кельцях, Вища школа державного управління, Університет права економіки та медичних наук проф. Едвард Ліпінський, Університет інформаційних технологій і телекомунікацій у Кельцях, Вища духовна семінарія в Кельцях, старопольська колегія, Університет суспільних наук.

Крім того, в Кельцях є 32 загальноосвітні середні школи, 19 технікумів, 43 початкові школи, 69 дитячих садків і 34 ясла або дитячі клуби, як місцеві, так і приватні.

Відомі люди Віленський Костянтин Михайлович — музичний директор драматичного театру ім. Стефана Жеромського; Аґнешка Дик — вокалістка гурту «Brathanki» Рафал Ольбінський — польський художник; Бартломей Сенкевич (* 1961) — польський політик; Адольф Совінський (1914—1963) — польський поет, прозаїк, критик, перекладач; Міхал Соловов (нар.1962) — польський підприємець та автогонщик, один з найбагатших поляків. Станислав Лукасик — польський дипломат. Едита Гербусь (* 1981) — польська танцюристка, акторка та співачка. Данте Барановський (1882—1925) — організатор Театру в Кельцях у 1922 році.

Цікаві факти Торговий ярмарок у Кельцях є другою за розміром торговою виставкою країни після Познанського міжнародного ярмарку. Кельці — великий медичний центр. Свентокшиський онкологічний центр  — найсучасніший у Польщі. З 1994 року в Кельцях проводиться щорічна Міжнародна виставка оборонної промисловості (MSPO).

Панорама

Див. також Погром у Кельцях (1946) Палац краківських єпископів (Кельці)

Примітки

Джерела  — S. 21.

Посилання Про м. Кельці .