Бейсбол

Бейсбо́л () — спортивна гра з м'ячем і битою. Гра відбувається між двома командами з дев'яти гравців, які по черзі грають у захисті та в нападі.

Завдання команди, яка грає в нападі, — заробити пробіжку (). Для цього гравцям потрібно відбивати битою м'яч, який кидає подава́льник (), і тоді послідовно пробігти через чотири бази у напрямку проти годинникової стрілки. Є чотири бази: перша, друга, третя і домашня. Пробіжка зараховується, якщо гравець пробіг через усі бази і повернувся на домашню.

Під час гри в нападі гравці по черзі грають проти подава́льника команди, яка захищається. Завдання подава́льника — не дати заробити пробіжку. Для цього йому потрібно заробити «аут», «вивести з гри» гравця, що стоїть на відбиванні, будь-яким із декількох способів. Гравець нападаючої команди, який досяг бази, пізніше може спробувати досягти наступних баз під час гри в нападі його партнерів по команді. Коли команда, яка захищається, заробить три аути, команди міняються позиціями. Команда-гість грає в нападі першою. Коли команди по черзі зіграли в нападі і захисті, це складає собою один ігровий відрізок (). Гра складається з дев'яти відрізків. Перемагає команда, яка на момент завершення гри заробила більше пробіжок.

Бейсбол розвинувся зі старіших ігор з м'ячем і битою, які існували в Англії до середини XVIII століття. Іммігранти привезли гру до Північної Америки, де поступово була розроблена її сучасна версія. До кінця XIX століття бейсбол став національним видом спорту у США.

Бейсбол популярний у Північній Америці, деяких регіонах Центральної та Південної Америки, Карибах, Східній Азії, особливо у Японії.

Бейсбол є олімпійським видом спорту. Входив до програми Літніх олімпійських ігор з 1992 (Барселона) по 2008 рік (Пекін).

Різновид бейсболу з більшим м'ячем називається софтболом.

Історія

Походження Точно відслідкувати розвиток бейсболу із старовинних ігор з битою і м'ячем важко. Французький рукопис 1344 року містить ілюстрацію, на якій зображені священики, що грають у гру, можливо, la soule, що схожа на бейсбол. Інші старі французькі ігри, такі як théque, la balle au bâton і la balle empoisonée також мають деяку схожість з бейсболомBlock (2005), ст. 71–72, 75, 89, 147—149, 150, 160. Дослідники дійшли згоди, що сучасний бейсбол розвинувся у Північній Америці з старішої гри раундерз, популярної у Великій Британії та Ірландії. Проте Девід Блок у праці «Бейсбол у часи, коли про нього не знали: Пошук коренів гри» () (2005) припускає, що гра виникла в Англії, і це підтверджують історичні свідчення. Блок стверджує, що раундерз і ранній бейсбол насправді були регіональними версіями однієї гри і що безпосередніми попередниками бейсболу були англійські ігри стулбол і тат-болBlock (2005), ст. 86, 87, 111–113, 118–121, 135–138, 144, 160; Rader (2008), ст. 7.. Довгий час вважали, що крикет також походить від цих ігор, але виявлені у 2009 році свідчення вказують на те, що крикет міг бути завезений до Англії з Фландрії.

Найраніша відома згадка про бейсбол міститься у дитячій книжці 1744 року, виданій в Англії, — «A Little Pretty Pocket-Book» (аналог букваря). У ній наведено римований опис «бейсболу» і зображено поле, яке нагадує сучасне, але є трикутним, а не чотирикутним, і має стійки замість вкопаних у ґрунт базBlock (2005), ст. 139, 140, 151, 164, 178, 179, et seq.; Див. A Little Pretty Pocket-Book у Вікіджерелах.. Девід Блок знайшов перший запис про гру під назвою «Басс-бол» () у Суррей у 1749 році. Англійський юрист Вільям Брей зробив запис про гру в бейсбол у 1755 році у Гілфорді, графство Суррей. Цю ранню форму гри привезли до Канади англійські іммігранти. Раундерз також була привезена до США канадцями британського та ірландського походження. Перша згадка про бейсбол у США датована 1791 роком. Це було розпорядження міської влади міста Піттсфілд (Массачусетс), яким заборонялося грати в гру біля нового міського дому молитви . У 1796 році гра вже була досить відомою, оскільки вона згадується в німецькому шкільному підручнику серед інших популярних розваг. Автор описує «englische Base-ball» як змагання між двома командами, у якому «відбивач має три спроби відбити м'яч, знаходячись у домі». Щоб вивести суперника з гри, достатньо було одного аутаBlock (2005), ст. 67–75, 181; цитата: ст. 86..

Станом на початок 1830-х років є повідомлення про ряд різних ігор з битою та м'ячем без чітких правил, у які грали в Північній Америці і які визнаються ранніми формами бейсболу. Місцеві жителі часто називали ці ігри «таун-бол» (тобто, міський м'яч), хоча також вживалися назви «раунд-бол» і бейсболBlock (2005), с. 4–5, 11–15, 25, 33, 59–61, і т. ін.. Один із найбільш ранніх прикладів гри, який був описаний детально одним із очевидців (щоправда, через п'ятдесят років у листі в газету «Спортінг Лайф»), відбувся у Бічвіллі (Онтаріо) у 1838 році. Описана гра була багато в чому подібна до бейсболу, але мала також значні відмінності: п'ять баз (або bye), відстань від першої бази до дому — лише 5,5 м; дозволялося ловити відбитий бетером м'яч після відскоку.

Довгий час вважався правдивим «Міф про Даблдея» — історія про те, що Абнер Даблдей винайшов бейсбол у 1839 році у Куперстауні (Нью-Йорк). З часом історики бейсболу викрили та розвінчали цю легендуBlock (2005), с. XIV–XIX, 15–18, 32–38, 42–47, та ін.; Rader (2008), с. 7, 93–94..

У 1845 році житель Нью-Йорка, член клубу «Knickerbockers» Александр Картрайт уклав правила гри в бейсбол, так звані «Нікербокерзські правила»Sullivan (1997), с. 292.. Ці правила забороняли поширену в той час практику вибивати ранера, влучивши по ньому м'ячем. Таким чином правила посприяли використанню меншого і твердішого м'яча. Вони були більш наближені до сучасної гри, хоча і далі, наприклад, відбивальник вибував, якщо м'яч було спіймано після одного відскоку, дозволялася тільки подача знизуBlock (2005), с. 84; Koppett (2004), с. 2; Rader (2008), с. 8; Sullivan (1997), с. 10.. 19 червня 1846 відбувся перший матч за правилами Картрайта. Хоча, за деякими даними, «Нью-Йорк Нікербокерз» грали ще в 1845 році, матч, який на даний час вважається першим офіційно зареєстрованим бейсбольним матчем в історії США, відбувся 19 червня 1846 року в місті Гобокен, Нью-Джерсі: «New York Nine» переміг «Нікербокерз» 23-1, у чотирьох інінґахSullivan (1997), с. 32, 80, 95.. Нікербокерзські правила стали основою для розвитку сучасних правил протягом другої половини століття.

Історія бейсболу у США

У середині 1850-х років бейсболом почали масово захоплюватися у території Великого Нью-Йорку. У 1856 році місцеві журнали згадували про бейсбол як про «національну розвагу» або «національну гру»Tygiel (2000), с. 6.. Роком пізніше шістнадцять клубів з цієї місцевості створили перший управлінський орган — Національну асоціацію гравців бейсболу. У 1858 році у Квінсі відбулися перші бейсбольні матчі з платою за вхід. У цих матчах брали участь усі зірки Брукліна (гравці команд «Бруклін Атлантікс», «Ексельсіор Бруклін», «Putnams» і «Екфорд Бруклін») та всі зірки Нью-Йорка, тобто Мангеттена (гравці з команд «Нью-Йорк Нікебокерз», «Gothams», «Eagles» і «Empire»). Ці ігри вважаються першими бейсбольними матчами всіх зірок. У 1863 році організація скасувала правило, яке дозволяло вивести з гри бетера, спіймавши після відскоку відбитий ним за правилами м'яч. Через чотири роки організація заборонила участь у своїх матчах афроамериканцівRader (2008), с. 27; Sullivan (1997), с. 68, 69.. Збільшувався комерційний потенціал гри: у 1869 році було створено перший повністю професіональний бейсбольний клуб — «Цинциннаті Ред Стокінґз», який того року не зазнав жодної поразки у матчах з напівпрофесіональними та любительськими командамиSullivan (1997), с. 43, 73.. Перша професіональна ліга — Національна асоціація професіональних бейсболістів (), проіснувала з 1871 по 1875 рік. Вища ліга бейсболу не надає NAPBBP статусу вищої лігиSullivan (1997), с. 83–87.

У 1876 році було створено Національну лігу, яка мала кращу організаційну структуру. Були створені та припинили діяльність декілька інших ліг. В одній з таких ліг — Американській асоціації () у 1884 році грав афроамериканець Мозес Вокер. Через травму Вокер більше не грав у вищій лізі, а з початку 1890-х років за неписаною домовленістю було встановлено «кольоровий бар'єр» у бейсболі, який не допускав чорношкірих гравців до професійних ліг (вищих і нижчих), якими володіли біліZoss (2004), с. 102.. Створювалися професіональні Негритянські бейсбольні ліги (), але вони швидко закривалися.

Продовжували змінюватися правила — у 1884 році було дозволено подачу зверхуRader (2008), с. 71.. У 1887 році було винайдено софтбол, який тоді мав назву «бейсбол в залі» (), як зимова версія гриHeaphy, Leslie, «Women Playing Hardbal», у «Baseball and Philosophy: Thinking Outside the Batter's Box», ред. Eric Bronson (Open Court, 2004), с. 246–256: с. 247.. Станом на 1893 рік вже діяли по суті всі сучасні правила гри; остання значна зміна була запроваджена 1901 року — м'яч, відбитий не за правилами (), стали рахувати як страйк. Того ж року внаслідок реорганізації нижчої Західної ліги була заснована Американська ліга — перший успішний конкурент Національної лігиSullivan (1997), с. 243–246.. Ці дві ліги, кожна з яких мала вісім команд, вели між собою боротьбу за найкращих гравців, нерідко ігнорували контракти одна одної і вели затяті судові процесиSullivan (1997), с. 13.

Зрештою сторони помирилися та у 1903 році уклали Національну угоду. Цим документом були юридично оформлені відносини між двома вищими лігами, а також відносини ліг з Національною асоціацією професіональних бейсболістів, яка представляла більшість професіональних нижчих бейсбольних лігRader (2008), с. 110; Zimbalist (2006), с. 22.. Восени того року вперше було проведено Світову серію, у якій змагалися чемпіони двох ліг, хоча чіткого правила про проведення таких матчів ліга ще не прийняла: Бостон Американс з Американської ліги перемогли Піттсбург Пайретс з Національної лігиSullivan (1997), с. 13–16.. Наступного року серія не була проведена, оскільки чемпіон Національної ліги Нью-Йорк Джаєнтс відмовився визнавати статус Американської ліги та її чемпіонаSullivan (1997), с. 141–150; Sullivan (1998), с. 8–10.. У 1905 році Джаєнтс знову стали чемпіонами Національної ліги і керівництво команди пішло на поступки, що призвело до започаткування Світової серії, як щорічного змагання за звання чемпіона вищої ліги.

В міру того, як професіональний бейсбол став усе більш прибутковим, гравці все частіше скаржилися на власників через контролювання та нерівний розподіл прибутків. Протягом перших десятиліть існування вищих ліг гравці різних команд періодично робили спроби страйків, які закінчувалися, коли гравцям погрожували втратою роботи. Строгі умови бейсбольних контрактів, які прив'язували гравця до команди навіть після закінчення контракту, допомагали тримати гравців під контролемBurk (2001), с. 56, 100, 102, 103, 113, 143, 147, 170, et seq.; Powers (2003), с. 17–21, 27, 83, 121, 122, 160–164, 177; Rader (2008), с. 60–71.. Після Світової серії 1919 року стався скандал, пов'язаний з тим, що гравці команди Чикаго Вайт Сокс, спонукані неприязню до скупого власника та мотивовані обіцяними виплатами від шахраїв, навмисно програли серію («Скандал чорних носків»). Скандал призвів до створення нової Національної комісії бейсболу, яка зблизила дві лігиPowers (2003), pp. 39, 47, 48.. У 1920 році було обрано першого комісара вищої ліги бейсболу — Кенесо Маунтін Лендіса. В тому ж році була створена Негритянська національна ліга — перша значима негритянська ліга, яка діяла до 1931 рокуBurgos (2007), c. 117, 118.