Гіберно́ма — доброякісна пухлина, що утворюється з бурої жирової тканини. Гібернома — рідкісна пухлина, вперше описана французьким анатомом Луї Жері в 1914 році.
Клінічна картина Гібернома — характеризується повільним ростом, щільною консистенцією, безболісна та локалізується в підшкірних тканинах. В м'язах діагностується рідко.
Цитологічна картина Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія демонструє малі, круглі коричневі жироподібні клітини з однаковими невеликими цитоплахзматичними вакуолями та правильної форми круглим ядром.
Патологічна анатомія Гібернома визначається у вигляді вузлового утворення. Вузол складають часточки, що утворюють круглі або полігональні клітини. Ці клітини мають жирові вакуолі, завдяки яким ці клітини характеризуються зернистою або пінистою цитоплазмою. Виділяють 4 патогістологічні типи гіберноми: Часточковий тип. Характеризується різними рівнем диференціації клітин, що можуть бути круглими, овальними з гранулярними еозинофільними клітинами та добреокресленими мембранами, що перемішані з мультивакуольними жировими клітинами. При цьому типі клітин визначається центрально розташоване ядро без ознак плеоморфізму Міксоїдний варіант: вільний, базофільний матрикс з товстою фіброзною перегородкою та пінисті гістіоцити Ліпомоподібний варіант: одновакуольні ліпоцити з ізольованими гіберномоцитами Веретеноклітинний варіант: Веретеноклітинна ліпома, що комбінується з гіберномою
Імуногістохімія При імуногістохімічному дослідженні, гібернома демонструє позитивну експресію протеїну S100 до 80 % клітин, а також позитивну експресію цитозолю з CD31. Протеїн UCP1, що є мітохондріальним протеїном бурої жирової тканини також демонструє позитивну імуноекспресію.
Посилання