Куропа́тники — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Поштове відділення — Куропатницьке. До 2020 року адміністративний центр сільради, якій були підпорядковані села Баранівка та Ясне. До Куропатників приєднано хутір Шоломів.

Розташоване на березі річки Ценівка.

Населення — 978 осіб (2001). Дворів — 256Офіційний сайт Бережанської районної ради.

Географія У селі є вулиці: Бічна, Вигнанка, Вигнанка, Дальня, Зелена, Лісова, Лугова, Тиха, Центральна, Центральна, Шкільна та Шоломків.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Куропатники розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Історія

Відоме від 14 ст., за іншими даними — 1437 року. За іншими даними тут було поселення ще до монгольської навали. Замок, про який згадується в попередньому матеріалі був зруйнований саме під час нападу монголів. Ще тепер знаходяться залишки фундаменту поблизу села.

5 січня 1470 р. львівський латинський архієпископ Григорій з Сянока викупив архієпископські села Куропатники, Ценів і Будилів Львівського повіту в орендаря Цорнберга Миколи.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..

1531 року власники Куропатницькі надали Куропатникам обмежені міські права; збудували мурований замок, оточили водою (19 ст. перебудували на гуральню).

16 ст. через Куропатники проходив торговий шлях від м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області) до м. Львів.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 80 %Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183.

Навесні 1917 в Куропатниках розташувався курінь (4 сотні) УСС.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа» та інші українські товариства.

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Бережани.

23 січня 1947 року в урочищі Вертеби, що в лісі поблизу сіл Жуків, Гиновичі та Куропатники у бою з московськими окупантами героїчно загинули: Микола Арсенич , його дружина Ганна Гунька, охоронець «Клим» , а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Головного Командира УПА Романа Шухевича Марія Римик («Маруся», «Наталка», «Марія»).

1969 року внаслідок повені Куропатники було підтоплено, 2 будинки зруйновано.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

+МоваЧисло ос.Відсоток українська 981 99,39 російська 3 0,31 білоруська 1 0,1 молдовська 1 0,1 вірменська 1 0,1+

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165 — сайт Верховної ради України (архів).

Релігія церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1937, ПЦУ), церква Введення в храм Богородиці (1999, УГКЦ), костел Різдва святого Йоана Хрестителя (1892), каплиця (1992)

Пам'ятки

Споруджено пам'ятник Т. Шевченку (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848), незалежності України (1991), насипана могила на місці поховання стрільця М. Вартимтюка.

Крім цього, у лісі поблизу села в урочищі «Монастир», є чудотворне джерело. Біля джерела греко-католицька громада спорудила дерев'яну каплицю, у якій регулярно проводяться богослужіння, тому що храм Введення в храм Пресвятої Богородиці збудований в 1936—1937 є у власності православної громади. За переказом на місці урочища в давнину був монастир — одного разу на Великдень йшла на Службу вагітна жінка, а оскільки Храм був на високій горі, вона сильно втомилася і спересердя закляла: «А щоб ти запався!». Від того, начебто, монастир і пішов під землю, а на цьому місці почало бити джерело. Вода з цього джерела має чудодійні властивості: лікує хвороби очей, кишково-шлункові хвороби та інші захворювання. Хоча правдоподібнішою є версія, що на цьому місці був стародавній замок, який був знищений монголами. Та це не змінює суті справи: до чудодійного джерела не заростає стежка — по цілющу воду приходять не тільки жителі села, а приїжджають люди з цілої України і отримують ті ласки, про які просять у Бога.

У селі відновила свою діяльність римо-католицька парохія, яка активно відновлює свій храм, що в роки більшовицької окупації був перетворений на колгоспний склад.

Відновлення римо-католицької парохії відбулося завдяки — Бучак Анні Йосипівні, саме вона посприяла відкриттю храму.

Завдяки приватним підприємцям В. Фльонц, Т. Фльонц у 2009 було побудовано капличку, яку 26 липня було посвячено двома місцевими священиками І.Сіверським і Квасницею.

Пам'ятник Т. Шевченку щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р. Скульптор — І. Терновий.

Пам'ятник виготовлений із бетону.

Скульптура — 3 м, постамент — 2,5х2,5х2,5 м, площа — 0,0500 га.Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа I—III ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися Степан Курбас  — український актор, режисер і співак (тенор), батько режисера Леся Курбаса Олег Синютка — український політик, ексголова Львівської ОДА. Допомагає своєму рідному селу та школі у якій навчався. Ставничий Роман — український військовий суддя, хоровий диригент і педагог.   Поливаний Андрій Васильович — народився 29 січня 1983 року в с. Куропатники. Навчався в Куропатницькій середній школі з 1989 по 2000 рік. Після закінчення школи вступив у Тернопільський Політехнічний університет ім. І.Пулюя. 11 травня 2002 року був призваний на військову службу в с. Старичі Львівської області, після закінчення строкової служби був переведений на службу за контрактом у військову частину м. Бережани, де служив 3 роки. Після закінчення служби і до повномасштабного вторгнення РФ перебував на роботі за кордоном. Під час мобілізації в березні 2022 року був призваний на службу. Молодший сержант ВЧ-А 0998 загинув 9 липня 2022 року в м. Часів Яр Донецької області, захищаючи свободу і незалежність України.       Рішенням сесії Бережанської міської ради від 13 жовтня 2022 року № 897 Поливаному Андрію Васильовичу присвоєння звання «Почесний громадянин Бережанської міської териоріальної громади».

Навчалися вчений-літературознавець В. Івашків редактор, журналіст М. Стасюк.

Проживають Марія Баран — поетеса, працювала художнім керівником будинку культури, виховує п'ятьох дітей, уродженка села Літятин.

Працювали Микола Люшняк — обраний нардепом в окрузі № 166 26 жовтня 2014 року. У 1936—1940 роках душпастирював Петро Пастух (1908—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.

Примітки

Література

Дмитрів Н., Уніят В. Куропатники / . — S. 931.