Вставне слово — це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.

Синтаксис Попри те, що вставне слово синтаксично не пов'язане з членами речення, воно може бути частиною його структури. При цьому воно виражає протиставні («втім», «але»), поступові («правда»), розділові («може») та інші види відносин.

Пунктуація Здебільшого, але не завжди, вставні слова виділяються розділовими знаками з обох сторін.

Не ставимо кому, якщо вставне слово стоїть на початку або наприкінці відокремленого звороту.

Значення

Модальне значення Буденність здійснюваного Вказівка на джерело повідомлення Вказівка на спосіб вираження думок Заклик до співрозмовника Вказівка на зв'язок і послідовність думок Вираз почуттів мовця (радість, співчуття, здивування тощо), емоційна оцінка Експресивне

Групи за значенням Що виражаютьВставні словаПриклади1. Упевненість, невпевненість, сумнів, передбачення тощоБезумовно, безперечно, без сумніву, дійсно, звичайно, правда, певна річ, здається, певно, мабуть, видно, може, може бути, очевидно тощоІ я був неправий, звичайно.2. Емоційну оцінку повідомлюваного (радість, задоволення, жаль, здивування, незадоволення тощо)На  радість, на щастя, на жаль, як на біду, як навмисне, на сором, дивна річ тощоШкода, ми втрачаємо прекрасного солдата.3. Оцінку фактів з погляду їх звичайностіЯк водиться, як завжди, було, бувало тощоОтак, бува, німі вітри ячать, гойдаючи небес ясну колиску.4. Вказівку на зв'язок думок, послідовність викладуПо-перше, по-друге, нарешті, зрештою, інакше кажучи, наприклад, проте, однак, навпаки, отже, таким чином, значить, виходить тощоНіжність, наприклад, описати математично неможливо.5. Вказівку на способи оформлення думок, на експресивний характер висловлюванняСловом, правду кажучи, сказати правду, до речі, признатися по правді, ніде правди діти, грубо кажучи тощоХоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію.6. Вказівку на джерело повідомленняЗ погляду, на думку, за повідомленням, як кажуть, каже, мовляв, як відомо, як указано, по-твоєму, по-моєму, по-вашому тощоНа його думку, ситуація набуває загрозливого характеру.7. Активізацію уваги слухача або читачаЗнаєте, вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте тощоА завтра ж у мене, знаєш, важливі справи в місті.

Морфологія Питання про те, чи є вставне слово частиною мови, залишається відкритим. Деякі лінгвісти не вводять їх у свою класифікацію (Виноградов, наприклад, розглядає їх як спеціальний розряд). У Граматичному словнику Залізняка вставні слова виділені як особлива частини мови.

Посилання