ВоронежСловники України on-line — УЛІФ. або ВороніжРудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918. () — місто в Росії, адміністративний центр Воронезької області; розташоване на річці Воронеж. Засноване 1586 року. Статус міста з 1711 року.
Місто-мільйонник. Населення 1 046 425 жителів.https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Сhisl_MO_01-01-2024.xlsx (2024).
Географія Воронеж має стратегічне положення в Росії, оскільки він є транспортним вузлом у напрямках Північ-Південь і Схід-Захід. Через місто проходить одна з найкращих федеральних доріг М4 Дон
Неподалік Воронежа розташовані такі міста: Ростов-на-Дону, Волгоград, Бєлгород, Саратов, Курськ, Липецьк, Тамбов, Луганськ.
Клімат Воронеж знаходиться в зоні помірного клімату.
Історія Воронеж був заснований у 1585–1586 роках. У давнину тут жили хозари, останні гробниці яких ще бачив де Бруїн у 1702 році. Воронеж був одним з перших укріплених міст, висунутих наприкінці XVI століття вглиб придонських степів на захист Московської держави від набігів різних ординських нападників.
У 1590 році Воронеж був зруйнований українськими козаками («канівські черкаси»), але його швидко відновили. Бувши на такому жвавому торговому шляху, як точка злиття Воронежа з Доном, тоді ще цілком судноплавних річок, Вороніж не міг надовго залишатися тільки військовим містом. До середини XVII століття торгівля досягла тут великого розмаху. Незабаром стали виникати нові, південніші, укріплені міста, побудовані, головним чином, прибулими в 1652 році острогозькими козаками. Останні отримали нові права і переваги, зокрема право безмитної торгівлі і безподаткового шинкування. Це завдало сильного удару торгівлі Воронежа, позбавленого привілеїв.
Нова епоха міста починається в 1695 році — з прибуття Петра I для побудови тут флоту. Воронеж здавна служив верф'ю, де будувалися «струги, годные к мореходному делу». Але місту судилося стати колискою не лише військового, а й торговельного флоту Росії. У 1772 році, за ініціативою уряду, у Воронежі утворилося перше в Росії «акціонерне торгове товариство для мореплавання», зі статутом, затвердженим Його Величністю, і з правом замовляти морські судна у військових адміралтействах. Військова верф у Воронеже існувала недовго; через поступове обміління річок, вона спершу була перенесена до Таврова, потім південніше, до гирла, і, нарешті, через мілководдя, абсолютно скасована.
18 (29) грудня 1708 року Воронезький повіт ввійшов до складу Азовської губернії. 1711 року до Воронежа з Азова переноситься центр губернії. 22 квітня (3 травня) 1725 року Азовська губернія перейменована на Воронізьку. 25 вересня (6 жовтня) 1779 року губернія перетворена на намісництво. 12 (23) грудня 1796 року Воронізьке намісництво було перетворене на губернію.
1928 року губернію скасовано, Воронеж стає центром Центральночорноземної області. 13 червня 1934 року Центральночорноземна область перейменована на Воронезьку.
На рубежі XIX і XX століть Воронеж був одним із найкрасивіших губернських міст. Йому належало 38271/3 десятин землі, з яких під містом було до 800 десятин, а майже все інше під лісом. Будинків було понад 5500; з них більше половини з каменю. Мешканців налічувалося 61 053, зокрема жінок 28 360. Кількість тих, хто народилися в 1890 році досягла 2281, кількість померлих — 1 998.
Міські доходи становили 309 385 рублів, запасний міський капітал — 3175 рублів. Міських витрат було в 1890 році 312 627 рублів 28 копійок. Воронеж заборгував державному банку 1 010 831 рублів. Колись розлога і квітуча торгівля Воронежа, внаслідок припинення судноплавства, на той час сильно скоротилася; однак, тоді у Воронеже налічувалося 47 фабрик і заводів, цінність виробництва яких досягала суми в 1 248 548 рублів (у 1862 році торговий обіг міста перевищував ще 3,5 млн рублів).
На початку 1930-х років у місті виходила офіційна українськомовна газета «Ленінський Шлях», при Сільськогосподарському та Педагогічному інститутах діяли українські відділи, які обслуговували мережу освітніх закладів Північної Слобожанщини.
Населення Зміна чисельності населення Воронежа за роками
Українська громада Воронежа
Воронеж — центр українського етнічного краю Східної Слобожанщини. Українці зорганізовані в нечисельні українські товариства Воронежа. У 1990 році було створене Українське товариство «Перевесло», яке очолив професор кафедри експериментальної фізики ВДУ Микола Бірюк. У декількох воронізьких школах проводилось факультативне викладання української мови. Проте воно зазнало тиску, години забирали через малокомплектність. А втім, окремі вчителі у свій вільний час безкоштовно проводили гуртки. Діє дитячий хор української пісні. Товариство «Перевесло» організовувало поїздки школярів в Україну. Українська громада видає газету «Східна Слобожанщина» .
Адміністрація
Функції органів влади в районах виконують управи, є територіальними виконавчо-розпорядчими органами адміністрації міста. На чолі управ стоять керівники, які призначаються на посаду головою міського округу за погодженням з міською думою. Представницьким органом місцевого самоврядування в місті є Воронезька міська дума, яка, відповідно до Статуту міста, складається з 36 депутатів, що обираються від 18 двохмандатних округів. Для реалізації своїх контрольних повноважень міська дума формує контрольний орган — контрольно-рахункову палату міського округу, положення про яку затверджується міською думою.
Адміністративний поділ Територія сучасного Воронежа покриває 596 км², адміністративно ділиться на 6 районів, 28 мікрорайонів.
+ Залізничний район Комінтернівський район Лівобережний район Ленінський район Радянський район Центральний район
Наука Наприкінці XIX століття в місті було декілька метеорологічних станцій.
Сфера освіти була представлена духовною семінарією, однією чоловічою і двома жіночими гімназіями, чоловічою і жіночою прогімназіямі. Також були: реальне училище, кадетський корпус і училища: духовне, повітове, залізничне, єпархіальне, фельдшерське; вчительська семінарія; до 40 міських шкіл і училищ.
Сьогодні в місті знаходиться 40 вищих і 53 середніх спеціальних навчальних заклади. Діти дошкільного віку відвідують 116 дитячих садів.
Воронеж в Європі має більше всіх нобелівських лауреатів. Бунін Іван Олексійович отримав премію в 1933 році з літератури. Черенков Павло Олексійович в 1958 році. За відкриття і тлумачення ефекту Вавилова-Черенкова. Басов Микола Геннадійович отримав нобелівську премію з фізики в 1964 році. Басов став відомий як творець лазера.
Економіка Загалом у місті 43 564 юридичних осіб і 27 894 індивідуальних підприємців. у 2017 році загальний виторг всіх підприємств міста склала 1 трильйон 490 мільярдів рублів, тим самим у економіці регіону, Воронеж генерує 76,35 % усієї виторгу.
Промисловість
«Концерн „Сузір'я“» ()http://www.sozvezdie.su/aboutt/missiya_kontserna_sozvezdie/ Созвездие — підприємство радіоелектронної галузі Росії, що спеціалізується на розробці і виробництві комплексів, систем і засобів зв'язку для Збройних Сил РФ та інших спецформувань, а також продукції подвійного і цивільного призначення. Є головним підприємством інтегрованої структури Концерн «Сузір'я», що об'єднує 20 підприємств у 11 регіонах країни. 1958 року перші в світі створили мобільний зв'язок Конструкторське бюро хімавтоматикиhttp://www.kbkha.ru/ КБХА — один із світових лідерів у створенні рідинних ракетних двигунів, учасник усіх вітчизняних пілотованих програм освоєння космосу. На базі КБХА заснований Воронезький центр ракетного двигунобудування. Воронезьке акціонерне літакобудівне товариствоhttp://www.vaso.ru/?menu=planes ВАСО ()— один з первістків російського літакобудування. Засноване 1929 року. Під час Другої світової війни історія заводу пов'язана з випуском літака «Іл-2» — радянського фронтового штурмовика та одного з наймасовіших повітряних суден в історії. У 1968 році у Воронежі на Воронезькому авіаційному заводі було налагоджено виробництво першого в світі серійного надзвукового пасажирського літака Ту-144. В даний час завод випускає літаки: ІЛ-96 300, ІЛ-112В, ІЛ-114 300, ІЛ-96 400 а також різні агрегати до літаків МС-21, SSJ-100. Воронезька кондитерська фабрикаhttp://www.uniconf.ru/factories/vko/ ВКФ — одне з найбільших кондитерських підприємств Росії. Воронезький механічний завод ()http://vmzvrn.ru/ ВМЗ — науково-виробничий комплекс, що сформувався на основі виробництва авіаційних і ракетних двигунів. ВМЗ причетний до таких славних досягнень світової космонавтики як старти кораблів «Восток» з Юрієм Гагаріним та участі в міжнародних проєктах XXI століття. Крім іншого завод виробляє вузли та агрегати для тепловозів, обладнання для видобутку нафти і газу. Воронезький пивоварний завод Балтика продуктивністю до 200 мільйонів літрів на рік. Завод з випуску важких механічних пресів () для ковальських і листоштампувальних виробництв. KDV-Воронеж одна з найбільших в світі кондитерська фабрика Рудгормаш — завод виробляє бурове, збагачувальне, і гірничо шахтне обладнання Воронезький завод напівпровідникових приладів Воронежстальмост — підприємство з виробництва металевих прогонових будов, мостів будь-яких типів, розмірів і складності. ОКБМ — підприємство спеціалізується на розробці, виробництві і випробуваннях авіаційних поршневих двигунів, редукторів механізмів і трансмісійних систем для авіаційних та авіаційно-космічних апаратів. Воронежсельмаш — завод виробляє обладнання для післязбиральної обробки, сушіння та зберігання зерна. А також будівництво елеваторів під ключ. Вагонреммаш — виробляє комфортабельні залізничні пасажирські вагони і проводить капітальний ремонт існуючих. Молочний комбінат «Воронезький» (холдинг Молвест) — найбільший в Черноземье виробник готової молочної продукції і третя компанія в Росії за обсягом переробки молока. ЗАО «Орбита» спеціалізується на розробці, освоєнні і випуску апаратури регулювання та контролю систем електропостачання космічних апаратів, а також на випуску автономних турбогенераторних джерел електроживлення.
і багато інших.
Заробітна плата 2023 року середня заробітна плата в місті 51 750 рублів. Номінальна заробітна плата 45 022 руб.https://gogov.ru/average-salary/voronezh#:~:text=Средняя%20заработная%20плата%20в%20Воронежской,%2C%202023%20-%2047%20265%20руб.
Вищі навчальні заклади міста
Воронезький державний університет (ВДУ) Воронезький державний університет інженерних технологій Воронезький державний медичний університет ім. Бурденко Воронезький державний лісотехнічний університет ім. Морозова Воронезький державний аграрний університет імені імператора Петра I (ВДАУ) Воронезький державний педагогічний університет Воронезький державний технічний університет Російський державний університет правосуддя Воронезький державний архітектурно-будівельний університет (ВДАБУ) Воронезький державний інститут мистецтв Академія ФСО Росії Воронезький військовий авіаційний інженерний інститут (ВВАІІ) Воронезька військово-повітряна академія імені М. Є. Жуковського та Ю. О. Гагаріна Воронезький державний інститут фізичної культури Воронезький економіко-правовий інститут Воронезький інститут МВС Росії Гуманітарний інститут (філія Відкритого соціального університету) Інститут економіки і права Інститут менеджменту, маркетингу та фінансів Інститут перепідготовки кадрів харчової і переробної промисловості міжрегіональний Міжнародний університет високих технологій Міжнародний університет комп'ютерних технологій Московська академія економіки і права (філія) Московський гуманітарно-економічний інститут (філія) Московський державний університет комерції (філія) Московський інститут економіки менеджменту і права (філія) Московський соціальний університет міністерства праці і соціального розвитку (державна філія) Московський сучасний гуманітарний інститут (філія) Московський університет комерції (державна філія) та інші
Воронеж є одним з найбільших центрів вищої освіти.
Культура