Мартен де Вос або Мартин де Вос (; бл. 1532, Антверпен — 4 грудня, 1603, Антверпен) — південнонідерландський художник, представник маньєризму.
Життєпис Точної дати народження художника не збережено. В батьківській родині було четверо дітей. Батько, Пітер де Вос, сам був художник і перші художні навички син здобув у майстерні батька.
До себе у майстерню помічником його узяв художник Франс Флорис (1520—1570). Відомо, що Франс Флорис та батько художника свого часу відвідали Італію. Це могло логічно спонукати Мартена де Воса прагнути і самому відвідати Італію.
Італійський період
Свідоцтва про ранні роки художника не збережені. За припущеннями, 1553 року познайомився з художником Пітером Брейгелем старшим (бл. 1525—1569). Разом із ним відбув у Італію. За припущеннями, в Італії вони розділились і Мартен де Вос відбув у Венецію, де працював в майстерні якогось венеціанського майстра, можливо, в майстерні Якопо Тінторетто. Цитати з творів венецанських майстрів дійсно присутні в декотрих творах Мартена де Воса. Але запозичень з творів Тінторетто нема. Ймовірно, Мартен бачив твори венеціанських майстрів і вивчав їх, запозичивши також стилістику італійського маньєризму.
Але пройшов непогану школу у Антверпені, тому компромісно поєднував знахідки італійських майстрів з національними художніми традиціями у власних картинах і малюнках для друкованої графіки.
Повернення у Атверпен 1556 року він повернувся у Антверпен. Через два роки його прийняли до гільдії Св. Луки. 1560 року він узяв шлюб із пані Джоанною де Блок. В родині було вісім дітей. Художником став син Мартен де Вос молодший (1576—1613).
Учні Збережені відомості про одинадцять учнів художника. Серед них:
Вацлав Кобергер (1560—1634) два сини Данило (1568—1605) та Мартен молодший (1576—1613).
Малюнки для майбутніх гравюр
Окрема і важлива галузь творчості Мартена де Воса — малюнки для майбутніх гравюр. Після підрахування його дизайнерських рішень-малюнків виявилось, що Мартен де Вос був найбільш продуктивним митцем свого покоління. За його малюнками було створено більше 1500 різноманітних гравюр. В цьому він був відомим попередником Пітера Пауля Рубенса. Художник відрізнявся широким діапазоном тем, котрі розробляв у малюнках. Це і широко розповсюджені сцени зі Старого та Нового Заповітів, численні алегорії, чотири людські темпераменти, пори року, п'ять почуттів, чотири елементи, планети, алегорії відомих тоді континентів, пори життя чоловіка, малюнки до майбутніх медалей тощо.
Вибрані твори
«Історія Ревекки», шість картин, 1562, Руан «Апостола Павла вкусила змія на острові Мальта», 1568 «Страшний суд», 1570, Музей красих мистецтв, Севілья «Мойсей», 1575, Мауріцхейс, Гаага «Різдво Христове», 1577, Собор Антверпенської Богоматері «Весілля в Кані Галілейській» «Св. Родина і св. Анна», 1585, Гент «Бог творить Єву з ребра Адама» «Спокуси Св. Антонія» «Алегорія семи вільних мистецтв», 1590, приватна збірка «Св. Гергій змієборець», Музей Сумайя, Мехіко «Св. Лука пише Богородицю», 1602
Див. також Ранній нідерландський живопис Антверпенська школа Північний маньєризм Графіка Жак Йонгелінк Лодовіко Поццосеррато Фламандське бароко Товариство «Перелітні птахи» Графічна серія «Нові відкриття»
Джерела Jane Turner (Editor). Grove Dictionary of Art (1996, 34 vols.). ISBN 1-884446-00-0 Никулин Н. Н. «Нидерландская живопись 15-16 веков в Єрмитаже»
Примітки
Посилання