Санті Гуччі Фіорентіно (; пр.1530, Флоренція — пр.1600, Ксьонж Вельки, Річ Посполита) — польський та італійський архітектор та скульптор, перебував на службі у польських королів. Придворний художник Стефана Баторія та Анни Ягеллонки, Сигізмунда II Августа та Генріха III Валуа. Працював також для багатих магнатських родин, у тому числі Мишковських та Фірлеїв.

Біографія Санті народився у Флоренції в сім'ї з давніми художніми традиціями. Навчався у свого батька Каччо Бандінеллі (реставратор Флорентійського собору). Його брат Франческо Камільяні був художником.

Гуччі почав працювати за своєю професією в Італії у віці 17 років. Його стиль зазнав впливу італійських та нідерландських традицій. Гуччі прибув до Речі Посполитої в 1560-х роках.

На початку своєї діяльності в Польщі займався скульптурним дизайном, зокрема працював над оздобленням даху та елементами декору для Сукенніц у Кракові. Як і більшість його італійських колег-скульпторів, які працювали у Польщі в XVI столітті (Бартоломео Берреччі, Джованні Марія Падовано), Гуччі виконував свої твори разом із великою групою колег.

У 1558 році Санті працював над Неполомицьким замком.

1575 року Гуччі вже згадується як королівський будівельник, одружений з Катериною Гурською. Титул придворного художника отримав при королі Стефану Баторії — Санті керував відновленням королівського замку Лобзуві.

У 1565—1585 роках він працював в замку в Яновці, у 1591 році — у Варшаві, де перебував на службі у коронного канцлера Яна Замойського. Гуччі був автором проєкту замку Лещинських в Барануві Сандомирському.

У 1594—1595 роках майстер працював на замовлення королеви Анни над одним з найбільших своїх творів — надгробком до могили Стефана Баторія в каплиці Вавельського собору.

Санті керував будівельними роботами в Пінчуві, а саме будівництвом замку, каплиці та лазні, на замовлення родини Мишковських.

Після смерті Санті деякі його учні продовжили справу наставника, наслідуючи неповторний стиль Гуччівського маньєризму.

Найважливіші роботи

Архітектура Будинок на вулиці Канонічній, 21 у Кракові (1582-1592) — багатоквартирний житловий будинок із внутрішнім двором. Оздоблення аркадами надає будівлі вигляду невеликого палацу. Королівська резиденція Стефана Баторія в Лобзові (1585-1587), напівоборонна споруда з аркадним двором. Каплиця Мишковських при Домініканському костелі Кракова. Замок у Пінчеві (після 1586 — до 1600). Замок Лещинських у Баранові Сандомирському (1591-1606). Палац Мишковських (1585-1595). Каплиця Святої Анни в Пінчуві (1600).

Надгробки

Надгробок Родини Кшиських: Анни, Павла та Войцеха в Дробіні (1572-1576). Надгробок Сигізмунда II Августа в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574—1575). Пам'ятник королеви Анни в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574-1575). Надгробок Анджея та Барбари Фірлеїв у Яновіце (1588-1587) . Надгробок Стефана Баторія в Маріацькій каплиці при Вавельській катедрі (1594-1595). Надгробок родини Браницьких: Гжегожа та Катерини у церкві десяти тисяч мучеників в м. Неполомиці (пр. 1596). Надгробок Арнульфа та Станіслава Уханських у костелі Внебовзяття Богородиці в Ухане, (пр.1590). Двоярусний надгробок із сірого мармуру Іоана Гербурта та Катерини Дрогойовської з костелу в с. Скелівка (1580-ті) — наразі зберігається в Олеському замку .

Примітки

Джерела Bochnak A. Gucci Santi (Ognisanti) (zm. 1600) // Polski Słownik Biograficzny. — 1960. — T. IX. — S. 132—133.

Посилання