Василь Шевчук (псевдо: Кадило, Пластун; , Стрий — , Ряшів) — український релігійний діяч, священник УГКЦ, капелан Української постанської армії (УПА).

Життєпис Народився 12 серпня 1903 році в місті Стрию (нині Львівська область, Україна) у сім'ї судового урядника Івана Шевчука, який походив із заможної сім'ї на Калущині, та Урсули, уродженої Яблуновська, народилася на Перемишльщині, у сім'ї церковного диригента. У родині було семеро дітейБогдана Пристая «300 великих дрогобичан». Дрогобич: Видавництво «Коло», 2018, 388 ст.. У семирічному віці Василь разом із сім'єю переїжджає в Дрогобич й поселяється на вулиці Сніжній (нині — вул. Петра Сагайдачного).

Навчання У 1915 році вступає до державної гімназії в Дрогобичі, де навчається три роки. Згодом продовжує навчання в державній гімназії Перемишля, де 5 жовтня 1923 року складає випускний іспит («матуру»). Того ж року вступає до духовної семінарії в Перемишлі, яку закінчує весною 1930 року. 30 березня 1930 року рукоположений у священничий сан Перемишльським єпископом Йосафатом (Коциловським).

Священниче служіння

6 квітня 1930 року Василь Шевчук відправив першу Службу Божу в дрогобицькому соборі Пресвятої Трійці (тепер — катедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ). Згодом Василь Шевчук служив у селах Дорожеві, Меденичах на Дрогобиччині, Грушатичах біля Добромиля. З 1932 року служив у селі Смерековець біля м. Горлиці, Павлокомі біля м. Динів, Пятковій Руській поряд з містом Бірча на Лемківщині.

На початку 1945 року від рук поляків загинуло декілька греко-католицьких священників у різних селах: 3 березня під час різні у Павлокомі загинув наступник Василя Шевчука на посаді місцевого пароха — отець Володимир Лемцьоzik.com.ua Петро Олійник: Ми повинні сказати правду: так, українці убивали поляків, а поляки убивали українців. 06 березня 2006 р.Павлокома. 4 березня 2012 року. Виступ голови громадського об'єднання «Закерзоння» Володимира Середи, 5 березня — вся родина священника Копистянського у Вільшанах, 11 квітня — порубаний сокирами отець Олександр Білик з родиною в Березці, 15 квітня — отець Іван Дем'янчик у Скопові, а також отець Анатолій Сембратович у Бабичах, отець Орест Калужняцький в ІздебкахРелігійно-суспільний часопис «Слово» Дрогобицької духовної семінарії № 2(42) за червень-серпень 2010 року.

Капелан УПА Ще у 1943 році Василь Шевчук хотів стати капеланом, у 14-й гренадерській дивізії Ваффен СС «Галичина», яка тоді формувалася, але з невідомих причин йому це не вдалосьЦиб М. Отець Василь Шевчук — вірний душпастир і капелан УПА № 2 (42) СЛОВО / червень-серпень, 2010.

Українсько-польська війна, погрози та напади з боку польських партизанських формувань (Армії Крайової та Батальйонів хлопських), у серпні 1944 року Василь Шевчук на кілька місяців залишив парафію через постійні погрози, спонукали його приєднатися до УПА. Наприкінці літа 1944 року Василь Шевчук став капеланом в курені Матрина Мізерного-«Рена», який проходив вишкіл на Лемківщині. У листопаді 1944 року священник повернувся до своєї парафії в П'яткові Руській.

У січні 1946 року Василь Шевчук призначений курінним польовим капеланом Перемиського куреня та духівником «Залізної сотні» (Ударники-2) «Громенка»Бабенчук Т. Документальний фільм про капелана УПА о. Василя Шевчука «Кадила». Василь Шевчук протягом 1945–1948 років був капеланом УПА під псевдо «отець Кадило».

Перебуваючи в сотнях Перемиського куреня УПА Громенка, Бурлаки, Крилача та Ластівки, «отець Кадило» служив польові літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив померлих. Під опікою вояків священник опікувався тими парафіями Перемищини, які залишилися без душпастирівЛітопис Української Повстанської Армії. — Торонто: Літопис УПА, 1986. — Т. 13. — С. 233.

Ув'язнення та загибель У червні 1947 року під час Рейду на Захід із сотнею Громенка, знесиленого та хворого «отця Кадила» заарештували чехословацькі органи безпеки. У липні 1947 року його передали владі комуністичної Польщі. На час слідства і суду «отець Кадило» перебував у в'язниці Служби безпеки в місті Ряшів (Польща), де пережив також знущання з боку кримінальних злочинців і слідчих.

8 червня 1948 року капелану о. Василю Шевчуку Ряшівський польський окупаційний суд виніс смертний вирок. 13 вересня 1948 року Василя Шевчука розстріляли. Місце поховання о. Шевчука донині невідоме. Вважається, що він похований на місцевому цвинтарі, де знайшли останнє пристановище багато синів українського народу.

Вшанування пам'яті У 1998 року на стіні педагогічного університету в Дрогобичі, де він вчився, вмурована скульптура на його честь.

Встановлено меморіальну дошку в Стрию на будинку по вулиці Філарета Колесси № 51, де він народився.

У 2012 році зфільмовано документальну стрічку «Отець Кадило», присвячену о. Василю Шевчуку. .

09 травня 2023 року у смт. Меденичі вулицю Юрія Ґаґаріна перейменували на вулицю отця Василя Шевчука.

Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †

Література Роман Пастух. Повстанський капелан воскресне в пам'ятнику. Капелан УПА о. Василь Шевчук — «Кадило». — Дрогобич: Відродження, 1998. — С. 57. Роман Пастух. Родина душпастиря. Капелан УПА о. Василь Шевчук — «Кадило». — Дрогобич: Відродження, 1998. — С. 43–44. Степан Костик. Отець Кадило — капелан Української Повстанської Армії. Капелан УПА о. Василь Шевчук — «Кадило». — Дрогобич: Відродження, 1998. — С. 27–38

Примітки

Посилання Василь Шевчук (о. Кадило). Повстанський Капелан Духовна опіка греко-католиків у міжвоєнний період та в часи Другої світової війни о. Василь Шевчук Презентація фільму «Отець Кадило»